Буцім нар. Будто, словно. Засів, буцім в болоті чорт. Буцім спить.
Гра́блисько, -ка, с. и гра́блище, -ща, с. = Грабильно. Наступив на зубки (в граблях), а граблище підвелось угору і хрусь службу по лобові.
Дімо́к, -мка́, м. Ум. отъ дім.
Киркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] ки́ркнути, -кну, -неш, гл. Рѣзко пронзительно кричать, крикнуть (о курицѣ). Пипоть у курей після ячменю робиться, — вони тоді киркають.
Наскось нар. Наискось.
Орапський, -а, -е. Негритянскій.
Пожичати, -ча́ю, -єш, гл. = позичати. Поки я була в свого отця, у своєї матусеньки, — не пожичала лусточки хліба, ні ложечки солі; а тепер пожичу і оддати мушу, ізвінчавшись із сим товаришем, пропадати мушу.
Посходити, -димо, -дите, гл.
1) Сойти (внизъ) (о многихъ). Посходили з гори.
3) Взойти (во множествѣ) (о растеніяхъ). Так рідко посходив (часник), наче нечистий кіллям потикав.
4) Уйти (о многихъ). А тут і дітей нема: як на те ж посходили з хати. Посходили із світу й патріоти.
2) Взойти (на высоту) (о многихъ). Посходять було на ту могилу, балакають... усяких співають пісень.
Похилий, -а, -е. 1) Склонившійся, наклоненный, наклонный. Похилеє та дерево та ялина. На похиле дерево і кози скачуть. Гора похила до річки. Він горбатий, а я похила, тим я його полюбила.
2) Покорный.
3) О лѣтахъ: преклонный. Ще ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця.
Присліджувати, -джую, -єш, сов. в. присліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Прослѣживать, прослѣдить. Дивлюсь, — пішов він у двір; я й пристояв, щоб побачити, що він робитиме, прислідив за ним; а він до дверей: зламав замок та в хату.
