Викувати Cм. виковувати.
Гниляччя, -чя, с. соб. Сгнившія растенія, гниль.
Знати, -знаю, -єш, гл. 1) Знать. Хто ж в світі знає, що Біг гадає! Знаю тебе, хто єси. Десь ви не знаєте любощів ізроду. 2) Видно, замѣтно. Знати, Марусю, знати, в которій вона хаті. З ким стояла, говорила — підківоньки знати. Знати милу по личеньку, що не спала всю ніченьку. 3) Видно. Знать не дуже добачали старі очі. 4) Съ отрицаніемъ. Неизвѣстно. Не знати, щоб то значило. Не знать, де ділось. Чоловік не знать куди і подавсь. Не знать по якому говорять. Се я не знать чого злякалася. Послѣднее выраженіе имѣетъ также значеніе; пустяка испугалась. Выраженія не знати що (чого, чому и пр.), не знати за що — значатъ не только неизвѣстно что, за что, но также имѣютъ смыслъ: ничтожная вещь, маловажная причина, пустякъ, изъ-за пустяка. Чого тобі смутитись не знать чим? Бідкається не знать чим. Не знать за що зазмагались. 5) знай. Будто, какъ будто. Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками.
Комонниця, -ці, ж.
1) Раст. Трилистникъ полевой, Trifolium arvense. Cм. команиця.
2) Безплодная кобыла.
Оплетини, -тин, ж. мн. Косоплетки, ленточки въ косѣ.
Перепрацюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Переутомиться работою.
Після нар. Послѣ. Після великодних святок. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують.
Скрутій, -тія, м. = скрутель.
Таляпанина, -ни, ж.
1) Занятіе, возня съ чѣмъ либо жидкимъ.
2) Пачкотня. Не люблю тої таляпанини коло хати.
Титаренко, -ка, м. Сынъ церковнаго старосты.
