Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тонучий

Тонучий, -а, -е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться. Ном. № 9784.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНУЧИЙ"
Відбрикуватися, -куюся, -єшся, гл. Отбиваться, брыкаясь. У Кулиша въ иронич. смыслѣ о защищающихся женщинахъ: Шкода відбракуватись. К. ПС. 55.
Колядний, -а, -е. Относящійся къ рождественскимъ святкамъ. На колядному попелі поставила горщик. Н. п.
Лоза́нки, -нок, ж. Розги. Ном. № 975.
Ло́зя, -зі, ж. дѣтск. Ложка. О. 1861. IX. 119.
Парубочок, -чка, м. Ум. отъ парубок.
Повмазувати, -зую, -єш, гл. 1) Запачкать (многое). Де се ти так повмазувала руки? 2) Влѣпить въ стѣну при мазаніи глиной (во множествѣ).
Приклякти, -кну, -неш, гл. Опуститься на колѣни. Пречистая уклякнула, на колінки приклякнула. Чуб. III. 367.
Талалай, -лая, м. Болтунъ, говорунъ. Въ загадкѣ: За білою березою талалай плеще. ХС. III. 63.
Хрещатик, -ка, м. Перекрестокъ. Сосниц. у.
Чабанство, -ва, с. Пастушество (при овцахъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОНУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.