тонучий

Тонучий, -а, -е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться. Ном. № 9784.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 273.

Випадкові слова

Непохитно нар. Стойко.

повністю...

Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.

повністю...

Зломок, мку, м. Обломокъ. Ум. зломочок. Шаблю поламали недавно та поробили ножі, а один зломочок товщенький такий брали на весілля. О. 1862. V. 87. Се мабуть невеличкий зломочок якогось давнюю широкого оповідання. О. 1862. V. 91.

повністю...