Бришкати, -каю, -єш, гл. Заноситься, чваниться, важничать, фуфыриться. Та ти не бришкай так! визвірився Грицько. Нікуди вже бришкати, усе пропив, що було. Тогді вже ніколи було гуляти та бришкати.
Вислуга, -ги, ж. 1) Служба. А до того іще спороли батогами, а за вислугу палюгами. 2) Прослуженное время. Там козак по риночку ходить, у гетьмана вислуги ся просить: пусти мене, мій пане, додому. 3) Заслуженное, заработокъ за службу. Ум. ви́служенька. На тім короваю три яблучка з раю: то ж тобі, Марусенько, вірна твоя вислуженька, що ти собі вислужила у милого Бога.
Линки́й, -а́, -е́ Отсырѣлый, влажный. Сіно линке, снопи линкі.
Надсіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. надсі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Осѣдать, осѣсть немного. Гора надсіла й завалила хату.
Поопоганювати, -нюю, -єш, гл. = пообпоганювати.
Почастуватися, -ту́ємося, -єтеся, гл. Попотчевать другъ друга.
Турський, -а, -е. Турецкій. Коником грає, військо збірає, турського царя все визирає.
Уламок, мку, м. Обломокъ, отломокъ. Взяв він уламок од чистого злота.
Уривок, -вка, м. Обрывокъ, отрывокъ. Ум. уривочок.
Футрина, -ни, ж.
1) = футро.
2) = футринє.
