Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

товч

Товч, -чі, ж. 1) = дерть изъ смѣси разныхъ хлѣбныхъ зеренъ. Свиня.... заїжана така, наче де товч їла. Драг. 81. Завезти до млина товчі треба, бо нема чим свиней годувати. Н. Вол. у. 2) Что-либо истолченное или растоптанное. Вони ж тут торгуються, а той кінь одно задніми ногами топче яйця, що їх ціла купа в ряду під возом лежала, — та такої товчі наробив. Кобел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОВЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОВЧ"
Аксами́тка, -ки, ж. = Оксами́тка.
Кий II, мѣст. сокращенное изъ який въ выраж. кий біс! Гліб. кий чорт! Мнж. 61.
Опасти Cм. опадати.
Подівок, -вку, м.? Быть можетъ: підвівок — подвѣваніе, подвѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків? Чуб. І. 129.
Потакач, -ча, м. Поддакивающій. Потакач тим. і живе, що язиком грає.
Роздлубати, -баю, -єш, гл. 1) роздовбати. 2) Понять. Ніяк не роздлубаю, що воно є.
Сказ, -зу, м. 1) Бѣшенство. Грин. II. 20. Чоловік мій, мов який сказ на його напав, що день тобі у Нога бурла бє та каламуте. Екатер. г. 2) = огріх. Ананьевск. у. 3) Мѣсто въ полотнѣ, гдѣ остался слѣдъ спутанныхъ при тканіи нитокъ. МУЕ. III. 20.
Усохлий, -а, -е. Засохшій. Побачили смоковницю, всохлу від коріня. Єв. Мр. XI. 20.
Хлап, -па, м. 1) Валетъ (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. 2) Клапанъ (въ музыкальномъ инструментѣ, напр. въ лірі). Прил. у.
Цапіна, -ни, ж. = сапіна. Шух. І. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОВЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.