Вербування, -ня, с. Вербованіе.
Зрадніти, -ні́ю, -єш, гл. = зрадіти. Небозі сонечко мріється, — воно ж зраділо, та й справді гріється.
Коцюбитися, -блюся, -бишся, гл. Артачиться. То вже вірь сьому — чого ще ти коцюбишся? То ж не один хто сказав, громада вирекла.
Облагодити, -джу, -диш, гл.
1) Поправить, починить.
2) Приготовить. Вже й сани облагодив, а снігу й досі нема.
Приналежати, -жу, -жиш, гл. Принадлежать.
Розлити, -ся. Cм. розливати, -ся.
Свердельце, -ця, с. Ум. отъ свердло. Ум. сверделик, свердлик, свердельчик, сверде́льчичок.
Слушність, -ности, ж.
1) Своевременность.
1) Справедливость.
Стовбуром нар. Дыбомъ. Лице хмуре, чуб стовбуром.
Упрохати, -хаю, -єш, гл. = упросити.
