Варениця, -ці, ж.
1) Круглые или четырехугольные раскатанные кусочки тѣста, сваренные въ водѣ; это часто тѣ кусочки, которые были приготовлены для вареників, но остались за неимѣніемъ начинки; варятся тогда вмѣстѣ съ варениками.
2) Приплюснутая лепешка охристой глины, — въ такомъ видѣ продаваемой.
Колько нар. Колко. На стерні колько. Чи й у вас, як у нас, на леваді колько?
Наробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наробити, -блю́, -биш, гл. 1) Дѣлать, надѣлать. Прости мені, мій батечку, що я наробила! Пинчуки багацько лиха нам наробили. Та жалю наробила, та серце засмутила. 2) Нарабатывать, наработать.
Перегукнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекликнуться.
Повигрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повигортати.
Решітце, -ця, с. 1) Ум. отъ решето. 2) Часть токарнаго станка. Cм. токарня.
Рями, -рям, ж. Складки, сборки.
Столик, -ка, м. Ум. отъ стіл.
Тямити, -млю, -миш, гл. 1) Смыслить, понимать. Вчилася, та й не тямить. Коли не періг, то й не пирожися; коли не тямиш, то й не берися. 2) Помнить. Тямитиме до нових віників.
Уранці нар. Утромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміяться.
