Богила, -ли, ж. = бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою.
Бурса, -си, ж.
1) Низшее духовное училище, бурса.
2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують.
3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме.
Вір, вору, м. 1) Огорожка изъ жердей. Треба обкидати город вором. 2) Козлы. 3) — ра. Жеребець. Кобила відбиваєся з ворем, від чого стає вона жеребна. Ум. ворик.
Нахідка, -ки, ж. Находка. Учись, сину, на старість буде як нахідка.
Патрамент, -ту, м. Поколѣніе. Як здохне в дворі малигувата скотина: чи то свиня, чи овечка, чи то корова, до вже не буде добра, аж двадцять патраментів передохне.
Ридван, -на, м. Дорожная карета, колымага. Поїхала в своїм ридвані мов сотника якого пані.
Роспинджений, -а, -е. Разважничавшійся, зазнавшійся. Роспинджена ляхва.
Скимник, -ка, м. Схимникъ.
Співочий, -а, -е. Пѣвчій. Весела, мов та пташка співоча. Співочу птицю чути.
Цнота, -ти, ж.
1) Добродѣтель. Цнота й покора не має місця у панського двора. Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті.
2) Цѣломудріе, невинность. Довідався о ладності і о її цноті. Хоть я сирота, є у мене цнота. Ум. цно́тонька.
