Ара́бин, -на, м. Арабъ. Зробивсь він (Магомет) первим чоловіком між арабами. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином.
Відхідний, -а, -е. Прощальный, даваемый на отходѣ. Обід відхідний. Дали мені відхідного коня вороного, дівчинонька хустиночку з під злота самого.
Запо́мин, -ну, м. Забвеніе. Усе запомином і нетямом окрилось. в запо́мин пусти́ти. Забыть.
Коровайний, -а, -е. = короваїв. Замість весільних медяничків, або коровайних шишечок дає вам мати... воскові свічечки.
Лазити, -лажу, -виш, гл. 1) Лазить, ползать. Лазять діти у запічку голодні і ті. Лазарь, що по печі лазив. По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. 2) Взбираться, взлѣзать, лазить. На похиле дерево і кози лазять. Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. Через плоти лазив.
Менши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Уменьшать.
Недішлий, -а, -е. Слабый, болѣзненный. Прийшов собі дідусь, такий недішлий, та все кашляє.
Порекло, -ла, с. Прозвище, прозваніе.
Удонити, -ню, -ниш, гл. 1) = удолити. Якого удонили хліба, такий і їжте. 2) Удѣлить. Оце удонили, як льоду.
Шугастий, -а, -е. Съ силой летающій? Шугастий.... орел.
