Валькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки.
2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины.
Двана́дцятеро чис. Двѣнадцать душъ, штукъ; дюжина. Була така жовна, мала дванадцятеро дітей, тії діти мали всі по дванадцатеро дітей, — скільки всіх було?
Зближа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. збли́зити, -жу, -виш, гл. Приближать, приблизить.
Культурник, -ка, м. Распространитель культуры; культурный человѣкъ. Забудь навіки путь хижацтва скверний і до сем'ї культурників вертайся.
Недосить нар. Недостаточно.
Нежурливий, -а, -е. Безпечальный, беззаботный. Добре, що ти нежурливий удався.
Підпоможення, -ня, с. Подспорье.
Плотиця, -ці, ж. = плітка. Нехай щуки їдять руки, а плотиці білі лиці. Ум. плоти́чка.
Спотич нар. = спотикача. Пішов він п'яний спотич додому.
Хараман, -на, м. Обманщикъ. гнути харамани. Дурачить.
