Випекти, -ся. Cм. випікати, -ся.
Жува́ти, -жу́ю, -є́ш, гл. Жевать. Живуть і хліб жують, постолом добро носять.
Зажда́ти Cм. зажидати.
Нерозум, -му, м. Неразуміе, глупость.
Перешкоджувати, -джую, -єш, гл. = перешкожати.
Поґерґотати, -ґочу, -чеш, гл.
1) Покричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ).
2) Поговорить на непонятномъ узыкѣ.
Пуття, -тя, с. Первоначально: путь, дорога, но употребл, лишь въ переноси, значеніи: толкъ, прокъ. Молоді хазяї, думає, — чому й на пуття не навести. Не буде з його пуття. Не буде вже їм ні пуття, ні добра. Без пуття. Безъ толку, безъ смысла. Все робить без пуття.
П'ятка, -ки, ж. 1) Пятка. 2) Кучка въ пять сноповъ сложенная въ полѣ. Місцями і женці біліли, і копи вже стояли, а більш того, що п'ятки. 3) Пять гульденовъ, пять рублей (въ одной монетѣ или ассигнація). 4) Пятерка въ картахъ. 5) У пчелъ: ячейка матки, маточникъ. Бджоли у п'ятку назілки кидають. 6) Задняя часть косы около рукоятки. Cм. коса. 7) Нижній конецъ задняго столба воротъ, то-же въ дверяхъ, ходящихъ не на петляхъ. Двері на п'ятці. 8) Задняя часть ружейнаго приклада, та, которой прикладъ упирается въ землю. 9) Часть веретена. Cм. веретено 1. 10) Часть сапіни (Cм.).
Розсудець, -дця, м. Разлучающій, ссорящій сплетнями? Cм. розсудити 3. Бог дасть судця, а чорт розсудця.
Стежка, -ки, ж. Тропинка, дорожка, стезя. Позаростали стежки і доріжки травою зеленою. В пекло стежки він не знав. на стежку чию спасти. Пойти по чьей дорожкѣ. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодня. до ко́го сте́жку топтати. Ухаживать за кѣмъ. Ум. стеженька, стежечка. Ти думаєш, моя мамо, що я вже не плачу, а як вийду за ворота, — стеженьки не бачу.
