Безперестанно нар. Непрерывно, безпрерывно, постоянно. Панни безперестанку реготались. Левиц. І. 286. Щось вило там безперестанно. Котл. Ен. III. 20. Обоє плакали безперестанно. Кв. Ходив по хаті, безперестану човгаючи. Левиц. Пов. 6. Горять свічі безперестанні. Н. п. Вода лилась безперестань. Ком. II. 75.

Віко, -ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба й пр. Мил. 169. Вас. 150. Зроблю.... на діжку віко. Ном. стр. 295, № 155. Зриваю з труни віко, припав до неї. Г. Барв. 212. 2) Вѣко. МВ. І. 57.

Герцювати, -цюю, -єш, гл. = гарцювати. Ном. № 12566.

Закріпоща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. закріпости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Закрѣпощать, закрѣпостить. І як степи запорозські тоді поділили і панам на Україні люд закріпостили. Шевч. 260.

Ключка, -ки, ж. 1) Крюкъ. 2) Деревянный крюкъ, употребляемый для подвѣшиванія чего-либо, напр., дѣтской люльки, ведра (двѣ ключки висятъ на веревкахъ на каждомъ концѣ коромысла) и пр. Чуб. VII. 384. Гол. Од. 61. 3) Деревянный крюкъ въ видѣ остраго угла, съ длинной рукоятію, употребляемый для вытаскиванія чего-либо, напр., ключкою смичуть сіно з стогу; а рыболовы галицкаго Покутья ключкою вытаскиваютъ изъ воды поставленные для ловли рыбы вентері, верші. Kolb. I. 73. 4) = кілок 4. На ключку почепила рушник. Конст. у. 5) Крючекъ для вязанія рукавицъ изъ шерсти. Гол. Од. 69. 6) Крючекъ для протягиванія нитей сквозь начиння и блят (у ткачей). Конст. у. 7) Родъ деревяннаго крючка у колесника, которымъ прихватывается ступица съ одной стороны и сверху, когда въ ней пробиваютъ отверстія для спицъ. Сумск. у. 8) У гребенщика: деревянный крючекъ съ подвязанною веревочкою подножкою или педалью для прижиманія палки съ нарѣзками, придерживающей при работѣ пластинку рога. Вас. 164. 9) Петля, образованная ниткою, снуркомъ, веревкой. Шух. I. 151. Гол. Од. 21, 23. 10) Ростокъ. ключки пускати. Проростать (о сѣмени). 11) Переносно. Хитрость, зацѣпка; придирка. Камен. у. Желех. ключки собі шукати. Искать предлога. ключку закинути. Намекнуть. 12) Родъ дѣтской игры. Ном. № 12577. Ум. ключечка.

Ледацю́га, -ги, м. Ув. отъ ледака. Ном. № 13663. Ледацюга, ледацюга, ледачого й батька. Марк.

Листя́стий, -а, -е. Лиственный. Дуб і инші листясті дерева мають гіля. Шух. І. 177.

Наставний, -а, -е. Назначенный (на должность)? Буть мені тепер у Білій Церкві наставним равом! ЗОЮР. І. 59.

Слух, -ху, м. 1) Слухъ. Слухом ніколи не слихано, да й видом ніколи не видано, щоб такая буря злая на козаків так моцно виступала й уставала. Макс. 2) Вѣсть, слухъ. Прийшли слухи до милої, що милого вбито. Чуб. V. 829. 3) мн. Уши. Зараз одчинились йому слухи. Єв. Мр. VII. 35. Заячьи уши. Вх. Пч. II. 6. Знає свиня, — шанувавши сонце святее, образи святії і слухи ваші, — що перець. Ном. № 6513.

Штакун, -на, м. Инвалидъ, солдатъ инвалидной команды. Пішов на заробітки на Дін та й убив там когось, так його за штакунами сюди приведено. Лебед. у.