Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мац!

Мац! меж. Щупъ! Мац-мац по лавиці, найшов мохнавиці. Чуб. І. 314.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЦ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЦ!"
Барабанський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ барабану. Употребл., кажется, только какъ брань въ выраженіи: шкура барабанська — потаскуха, публичная женщина и вообще скверная женщина.
Буваличі, -чів, м. мн. Фантастическая мѣстность, въ которой случаются съ человѣкомъ различныя приключенія, испытанія. Фр. Пp. 128. Бував він у Бувалинах. Ном. № 5775.
Бударажити, -жу, -жиш, гл. Снаряжать (судна). Встрѣчено только въ фальсифицированной думѣ: Швидче човни бударажить та у християнську землю одпливать. ЗОЮР. І. 178.
Гумни́ще, -ща, с. Мѣсто, на которомъ прежде было гумно, гумнище.
За́разічки нар. Сію минуту, сейчасъ. Вх. Лем. 416.
Змова, -ви, ж. 1) Уговоръ. Удовиця змови їх не знає. Мкр. Н. 15. А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові. К. ХП. 12. 2) Заговоръ.
Комарь, -ря, м. 1) Комаръ. Не лучче б нам з ляхами, мосцівими панами, мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. Дума. 2) Названіе тощаго вола. КС. 1898. VII. 46. 3) Родъ дѣтской игры. Ив. 27. Ум. комарик, комаронько. І нас Бог не оставить, коли й комарика й малюсеньку комашинку доглядає. Кв. Вилетіла муха з хати комарика рятувати. Н. п. Ув. комарище. Ой се ж лежить комарище, славного війська козачище. Лукаш.
Кужба, -би, ж. 1) Въ треножникѣ: крюкъ, на который подвѣшивается котелокъ. Шух. І. 186, 187. 2) У колесниковъ: жердь съ привязанною къ ней деревянное) клюкой для прижиманія колеснаго обода, во время гнутья къ повідні. Вас. 147. 8) Горбящійся. Желех.
Перецінування, -ня, с. Переоцѣнка.
Прикро нар. 1) Непріятно, горько, обидно. Прикро стало мені. Лохв. у. 2) Тяжело, трудно. Прикро жити мені на світі. Камен. у. Як прикро припаде, то й жиди їдять ту ж яловичину, що й ми. Камен. у. 3) Круто. Прикро закарлючене. 4) Крайне, рѣзко. Прикро гострий ніж. Н. Вол. у. Та мука, що наче буде жовта, жовтим оддає, то ота краща, аніж прикро біла. Лебед. у. Прикро сірий. Борз. у. прикро одруба́ти, одрізати. Гладко, близко къ краю отрубить, отрѣзать. Мнж. 190. 5) Усердно, горячо. Узявсь прикро до ковальства. 6) Очень, сильно. А сам сивів він, сивів прикро, і все у думі, як у хмарі, ходив. МВ. (О. 1862. І. 97). При прилагательныхъ, обозначающихъ цвѣта, ставится для усиленія качества въ значеніи: сильно, рѣзко: Прикро червоний, прикро зелений и пр. 7) Совершенно. У нас оце пожар був, так Іван прикро згорів, — нічого не зосталось. Волч. у. 8)дивитися. Смотрѣть не сводя глазъ, настойчивымъ рѣзкимъ взглядомъ. Христя прикро подивилася на матір: по обличчу пізнавала, чи добру звістку мати принесла. Мир. Пов. І. 158. Збожеволілими очима прикро дивилася на Грицька. Мир. Пов. І. 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЦ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.