Диха́ння, -ня, с. Дыханіе. І создав Господь Бог чоловіка із пилу і ввітхнув йому в ніздра дихання жизні; і став чоловік душа жива.
Зада́внити, -ся. Cм. задавнювати, -ся.
Здима́ти II, -ма́ю, -єш, гл. = здувати.
Кайстровий, -а, -е. Кайстрові капелюхи.
Перевесло, -ла, с. Свясло для снопа, вообще витень соломы, которымъ что-либо связывается. Шляхтич з перевареної сирватки, шабелька на личку, перевеслом підперезаний.
Поломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать. Коні потомити, вози поломити. 2) Нарушить. Але ж бо я поломила матусину волю, тепер же я проклинаю свою лиху долю. Встрѣчаются также формы: Поламле... заповідь. Віру християнську під ноги підтопчи, хрест на собі поламни.
Потурготіти, -гочу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Синко, -ка, м. Ум. отъ син.
Скопувати, -пую, -єш, сов. в. скопати, -паю, -єш, гл. 1) Искапывать, вскопать. Цілий тиждень скопували пиш город. Дорожку скопила, руту посіяла. 2) Изрывать, изрыть. Цілу хату скопали, — шукали грошей, та нічого не знайшли.
Тил, -лу, м.
1) Задняя часть, сторона чего нибудь.
2) Прикладъ? Бачиш рушницю? Так тобі тилом і дам. Ум. тило́к, тило́чок.
