Бздіти, бздю, бздиш, одн. в. бздну́ти, -ну́, -неш, гл. Бздѣть, испускать, испустить вѣтры. Дід перднув, баба бзднула — і хата потонула. Не бзди гостро, бо уріжешся.
Задіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заді́ти, -ді́ну, -неш и -ді́ю, -єш, гл. 1) Вдѣвать, вдѣть. 2) Дѣвать, дѣть. Ой знаю я, товаришу, де я їх задію: занесу їх в Чорногору, та там їх посію.
Закамені́ти, закам'яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣть. А всім безбожникам уста закаменіють. Закаменій ти, мій язику!
Квасок, -ску, м. Ум. отъ квас.
1) Квасокъ.
2) Щавель.
3) Родъ кушанья. Варють борщі, локшину, квасок.
4) Раст. Rumex acetosella.
Кимачина, -ни, ж. = кимак. (Небольшой).
Прокіп'я, -п'я, с. Праздникъ 8 іюля (Прокопа).
Титул, -лу, м. Титулъ. Що мені по титулі, коли нема нічого в шкатулі. Він Байдою зневажливо назвався, титулу Вишневецьких одцурався.
Тупорилий, -а, -е. Тупорылый, имѣющій тупое рыло; глупый. Тупорилі віршомази.
Туренка, -ки, ж. Ум. отъ турня.
Укрівля, -лі, ж.
1) Покрывало, покрышка.
2) Покрываніе (крыши).
