Архире́й, -рея, м. Архіерей.
Безодголосно нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла.
Го́рлиця 1, -ці, ж. 1) Горлинка, родъ дикаго голубя. Воркувала горлиця у садку. 2) Родъ танца. 3) Пѣсня про горлинку. Заспіває про Чалого на Горлицю зверне. 4) Употр. какъ ласкательное слово, особенно въ уменьш. го́рличка. Нехай мене мир не знає, коли я зражу тебе, моя горличко. Ум. Го́рличка. Так окукобилась, мов та горличка.
Гробо́к, -бка́, м. Ум. отъ гріб. Могила, могилка. Полковник остався почувать на гробках.... Узяв сідло, положив на гробок і ліг на йому. Гробки́ = Гроби = Гробовище = Кладовище. На гробках посідали.
Посвіт, -ту, м. Свѣтъ, огонь. Ідут вни дальше, аж з далека вздріли посвіт. Старший брат виріджиї найменшого, чи би не взів з тої хати посвіту.
Посміттюха, -хи, ж.
1) Птица: жаворонокъ хохлатый, Alauda cristata L. Сіла собі над водою сива посмітюха.
2) Бранное слово для человѣка: дрянь, негодникъ, негодница. Посміттюха яка небудь командуватиме.
Роспукати, каю, -єш, сов. в. роспукнути, -ну, -неш, гл.
1) Разрываться, разорваться, лопнуть, треснуть. Роспукає серце, каменіють груди.
2) Расцвѣтать, расцвѣсть, распускаться, распуститься. Подивлюся на калину, вона роспукає.
Сирівець, -вцю и -вця, м.
1) Хлѣбный квасъ. І кубками пили сливянку, мед, пиво, бражку, сирівець.
2) = сириця.
3) мн. сирівці. То-же, что и постоли, но изъ сыромятной кожи съ шерстью.
Умець, умця и умцю, м. Ум. отъ ум. У його умцю за дурну вівцю.
Чернуля, -лі, ж. Кличка черной коровы.
