Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

матушчин

Ма́тушчин, -на, -не. Принадлежащій попадьѣ, игуменьѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАТУШЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАТУШЧИН"
Бісма нар. см. біс.
В'Юновий, -а, -е. Относящійся къ в'юну. Покоштував в'юнового сала. Ном.
Гуля́кати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Уг. 234.
Жу́желитися, -люся, -лишся, гл. Давать нагаръ. Свічка.... неясно горіла: знай ґніт нагоряв — жужелився. Мир. ХРВ. 408.
Кавальцювати, -цю́ю, -єш, гл. Дробить, крошить, рѣзать на куски. Желех.
Кліпавка, -ки, ж. Вѣко глаза. Камен. у. Вх. Пч. І. 14.
Незмірений, незмірний, -а, -е. Неизмѣримый.
Підсвітити, -свічу, -тиш, гл. О мѣсяцѣ: причинить своимъ свѣтомъ болѣзнь — лунатизмъ. Вікно против місяця зачиняй, а то як підсвіте, то будеш сонний ходити. ХС. II. 85.
Повисукувати, -кую, -єш, гл. Высучить (во множествѣ).
Приятельський, -а, -е. Пріятельскій, дружескій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАТУШЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.