Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

матушчин

Ма́тушчин, -на, -не. Принадлежащій попадьѣ, игуменьѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАТУШЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАТУШЧИН"
Бистроводний, -а, -е. Стремительно текущій. Потоки бистроводні. К. Псал. 32.
Гаїна, -ни, ж. = гай. В зеленій геїні, при низькій долині, козак грає і співає о любій дівчині. Гол. І. 386.
Нада́ний, -а, -е. Способный къ чему, годный для чего. О. 1862. I. 72. (Олельк.).
Окутати, -таю, -єш, гл. = обкутати.
Перелютувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Перезлиться. 2) Перепаять.
Похвал, -лу, м. = похвалка. Радом. у.
Пропанувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Пробарствовать. 2) Процарствовать.
Трубний, -а, -е. Трубный, относящійся къ трубѣ. Трубним гласом возгреми. Шевч.
Фаналевий, -а, -е. Фланелевый. Приходила і ся сюди, в червоній юпочці баєвій, в запасні гарній фаналевій. Котл. Ен. І. 19.
Шпарочка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАТУШЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.