Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

матушчин

Ма́тушчин, -на, -не. Принадлежащій попадьѣ, игуменьѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАТУШЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАТУШЧИН"
Безперемінно нар. Непремѣнно. Уночі безперемінно буду. О. 1862. VІІ. 43.
Боїсько, -ка, с. = тік (у стодолі). Kolb. І. 59. Вх. Лем. 393.
Відхрестити, -ся. Cм. відхрещувати, -ся.
Накерва́витися, -влюся, -вишся, гл. Стать полнокровнымъ. Накервавилася худоба, — треба кров пустити. Вх. Зн. 39.
Притамувати, -му́ю, -єш, гл. Задержать, придержать.
Сушняк, -ка, м. = сушник.
Узолити, -лю, -лиш, гл. Достаточно утолочить (бѣлье).
Упаковування, -ня, с. Упаковываніе, укладка. Шейк.
Хрущище, -ща, м. Ув. отъ хрущ.  
Чернітка, -ки, ж. плахта-чернітка = чернетка. Ум. черні́точка. В неї плахта черніточка, сама як квіточка. Чуб. V. 600.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАТУШЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.