Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

матушчин

Ма́тушчин, -на, -не. Принадлежащій попадьѣ, игуменьѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАТУШЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАТУШЧИН"
Галанчатий, -а, -е. Одѣтый въ узкіе брюки.
Зачіля́бити, -блю, -биш, гл. Ударить, треснуть. Він його як зачілябив у вухо. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Менува́ти, -ную, -єш, гл. Именовать.
Опряга, -ги, ж. Смерть. Нехай на її опряга прийде.  
Паничок, -чка, м. Ум. отъ панич.
Порозсівати, -ва́ю, -єш, гл. Разсѣять, посѣять (во множествѣ). Розсіяв жито і заходився волочити. Черниг.
Смердючка, -ки, ж. Раст. Valeriana officinalis L. ЗЮЗО. I. 140.
Сошник, -ка, м. Сошникъ, рѣзакъ въ сохѣ. Ном., ст. 300, № 370.
Хруснути, -ну, -неш, гл. Треснуть, захрустѣть разъ. Хруснуло, як оріх, шуснуло, як у міх. Ном. № 13344.
Шолудивий, -а, -е. Паршивый. Шолудиве порося і в Петрівку змерзне. Ном. № 1582. З шолудивою головою та в дух. Ном. № 5462.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАТУШЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.