Воложити, -жу, -жиш, гл.
1) Дѣлать влажнымъ.
2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом!
Досоли́ти, -ся. Cм. досолювати, -ся.
Жни́во, -ва, с. Жатва. Ой вже ж бо ми біле личко запалили, ой ходячи ранесенько та на жнива.
Назарі́з нар. На убой.
Наплю́скатися, -каюся, -єшся, гл. Наплескаться вволю.
Опалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. опалитися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Обжигаться, обжечься, опаливаться, опалиться. Десь він по винницях, по броварнях валявся, опалився, ошарпався, обідрався.
2) Загорать, загорѣть.
Підкрівний, -а, -е. Находящійся подъ самой кровлей.
Полячок, -чка, м. Ум. отъ поляк.
Схождати, -да́ю, -єш, гл. = схожати. Ей, скаржилося світле сонейко.... «Не буду, Боже, рано схождати».
Швиг меж. Швырь. Як суха земля копати, то тільки швиг, швиг з ями.
