Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

маючий

Маю́чий, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЮЧИЙ"
Ведмедик, -ка, м. 1) Ум. отъ ведмідь. Рудч. Ск. II. 3. 2) Насѣк. медвѣдка, grillotalpa vulgaris. 3) Родъ хмѣльнаго напитка. 4) Наливное колесо въ мельницѣ.
Видох(Ну)Ти, -хну, -неш, гл. Передохнуть. Гей! шоб ти йому видохла, сучого сина худобо! Рудч. Ск. І. 194.
Відпинати, -на́ю, -єш, сов. в. відіпняти и відіп'яти, -ану, -неш, гл. Отстегивать, отстегнуть, отвязывать, отвязать. Желех.
Гостя́. Въ выраженіи: у гостя́. См. Гість.
Маго́ник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. I. 11.
Надлу́бати, -баю, -єш, гл. Наковырять.
Надроби́ти, -блю́, -биш, гл. Нарѣзать кусочками. Желех.
Поростріпувати, -пую, -єш, гл. Растрепать (во множествѣ).
Углина, -ни, ж. = вуглина. Ум. угли́нка.
Фараґівча, -чати, с. Топорикъ. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.