Ди́хати, -хаю, -єш а также: ди́шу, ди́шеш, гл. 1) Дышать. Гадина в його словах дихає. Мовчи та диш! Над ним воли своїм духом дихали. Горе ж мені на чужині, — аж мій дух не дише. Важки́м ду́хом ди́хати на ко́го. Злобствовать, имѣть непріязненныя чувства къ кому либо. Важким духом дише. Міщане вже давно на городове козацтво да на старшину важким духом дихали. 2) Вѣять. Ой у полі вітер дише, билину колише.
Крутай, -тая, м. Раст. Echinops Rirto L.
Ласний, -а, -е. Лакомый, вкусный. На ласний кусок найдеться куток.
Накли́катися, -чуся, -чешся, гл. Назваться, напроситься.
Обвірчувати, -чую, -єш, сов. в. обвертіти, -чу́, -тиш, гл. Обворачивать, обворотить, обвивать, обвить. Треба обвертіти голову хусткою. Було (її) обвертіти в подрану ряднину.
Об'їсти, -ся. Cм. об'їдати, -ся.
Підкапок, -пка, м. Монашеская камилавка. Чернець... стояв у підкапку.
2) = очіпок. Подають молодій підкапок; вона його тричи кидав до порога, а тоді таки надівають на голову.
Позмінювати, -нюю, -єш, гл. Измѣнить (во множествѣ). За нових панів усе не так стало, як за старих було, усе позмінювали.
Поперетісувати, -сую, -єш, гл. Перетесать (во множествѣ).
Утішка, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
