Вибештати, -таю, -єш и вибештувати, -тую, -єш, гл. Выбранить. Вибештував, буде з його.
Коржавий, -а, -е. Высохшій и жесткій (о кожѣ).
Облизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. облизатися, -жуся, -жешся, гл. Облизываться, облизаться. Собака облизується: мабуть шось украв уже та ззів. Потоцький притулився в куточку і слуха (собі хвалу), — аж облизується, — такъ пріятно ему было слышать похвалы собственной особѣ. Усі їдять, а він тільки облизується — первоначально о собакѣ, а затѣмъ и о людяхъ и не только о ѣдѣ, а о всякомъ положеніи, при которомъ кто-либо не можетъ получить желаемаго и имѣющагося у другихъ. Йому довелось тільки облизатися, бачивши, як той купив собі землю. Отсюда — облизня піймати. (Cм.).
Осуджувати, -джую, -єш, гл. = осуджати. Не осуджуйте, то й не будете осуджені.
Паплюжити, -жу, -жиш, гл. Срамить, позорить кого (словами).
Похожалий, -а, -е. О человѣкѣ: непосидящій; о вещи: переходящій изъ рукъ въ руки.
Пристосовувати, -вую, -єш, сов. в. пристосува́ти, -су́ю, -єш, гл. Примѣнять, примѣнить.
Схлюпнути, -пну, -неш, гл. Пошатнувъ сосудъ, расплескать немного.
Уздоровити Cм. уздоровляти.
Шелест, -ту, м. Шелесть, шумъ. Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. Переносно: шумъ, смятеніе, суматоха. Ну, наробив шелесту! — Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато.
