Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

матінка

Ма́тінка, -ки, ж. Ум. отъ мати. Матушка. Журба не матінка. Ном. № 2259. Въ разговорѣ женщинъ между собою употребляется какъ слово обращенія. Ох, моя матінко, як утомилась! Шевч. Як згадаю, що стояв він гордий та спокійний такий, — матінко!.. ні, не піду!.. МВ. ІІ. 27. Ум. матінонька, матіночка. А приходить додомоньку, б'є і лає матіноньку. Грин. III. 380. А нема роду найвірнійшого над ту матіночку. Мет. 243.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАТІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАТІНКА"
Єнера́льський, -а, -е. Генеральскій. Желех.
Облаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. Він облаявся зо всіми. Васильк. у.
Перехрищуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. перехристи́тися, -щуся, -стишся, гл. = перехрещуватися, перехреститися. Як побачить було хорошу пані або жидівку, то й перехристить у свою віру. ЗОЮР. І. 114.
Плісонь (ж.?), Раст. Mucor mucedo. Вх. Пч. II. 33.
Повилітати, -таємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ). Гляньте, вже й ластів'ята повилітали. Харьк. у. Чоловік стукнув обухом, клиння повилітало, а обаполки так і збіглись докупи. Чуб. II. 395.
Попоноситися, -ношуся, -сишся, гл.з чим. Поносить что долго. К. ЧР. 356.
Поприволікати, -ка́ю, -єш, гл. Притащить (во множествѣ).
Сікнути Cм. сікти.
Співаченько, -ка, м. Ум. отъ співак.
Торбанистий, -того, м. = торбаниста.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАТІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.