Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

москаленко

Москале́нко, -ка, м. 1) Сынъ великоросса. 2) Сынъ солдата.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОСКАЛЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОСКАЛЕНКО"
Вилляти, -ляю, -єш, гл. — вилити. Де ж тая барилочка, що виллята горілочка? Грин. ІІІ. 661.
Відгадка, -ки, ж. Отгадка.
Доскона́лість, -лости, ж. Совершенство.
Зе́рнечко, -ка, с. Ум. отъ зерно.
Знарядити Cм. знарязкати.
Накра́шувати, -шую, -єш, сов. в. накраси́ти, -шу, -сиш, гл. Накрашивать, накрасить. Желех.
Отцей, отця́, отце́, мѣст. = отсей. Ном.
Полюбовник, -ка, м. Любовникъ. Сквир. у. Кому, красо, достанешся? Чи сотнику, чи полковнику, чи прежньому полюбовнику. Чуб. IV. 495. Ум. полюбо́вничок.
Тарганитися, -нюся, -нишся, гл. Тащиться. Куди мені тарганитися, старому, по бабу? ЗЮЗО. І. 50.
Чебчик, -ку, м. = чебрик. ЗЮЗО. І. 176. Грин. III. 495.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОСКАЛЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.