Вільно и вольно, нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. Що вільно панові, то не вільно Іванові. Вільно собаці і на владику брехати. Красти вільно, та б’ють більно. Не вільно. Нельзя.
Ґари́та, -ти, ж. Карета. Посадили її в ґариту.
Забороня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. заборони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Защищаться, защититься. Вкривали отаманів курінь і свої халабудки, щоб заборонитися від дощу. 2) Быть запрещаему, быть запрещенну.
Зімува́тися, -муюся, -єшся, гл. 1) = зімувати і. Ой убірайтесь, славні чумаченьки, зімуватись до Лугу. 2) Содержаться зимой, кормиться зимой.
Коржик, -ка, м. Ум. отъ корж.
Лю́тий, -а, -е. 1) Свирѣпый, суровый, жестокій, лютый. Збери всіх лютих змій, збери, роспитай, котора люта. Лютий звір. Ой боїться ж воно да лютої зіми. Лютий ворог. Люте горе. Не бачив кінця моїй лютій муці. 2) Крѣпкій (о табакѣ). Лютий тютюн (у гуцуловъ). 3) Февраль (назв. мѣсяца).
Оружжя, -жя, с. Оружіе. (Салдата) у мундир уберуть, оружжа дадуть. До оружжа: до хліба та до ножа. Ум. оруженько.
Провинуватитися, -чуся, -тишся, гл. Провиниться. Жив дяк у якомусь селі, та чимсь провинувативсь.
Сласний, -а, -е. Лакомый. На сласний кусок найдеться куток.
Сторож, -жа, м.
1) Сторожъ. Бачили сторожа, стеріг пшеницю.
