Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

морщун

Морщу́н, -на, ж. = моршень. Дідови морщуни на печі зогнили.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРЩУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРЩУН"
Виздих, -ху, м. Падежъ (животныхъ). Уман. III. 1.
Гульта́й, гульта́йський и пр = Гультяй, гультяйський и пр.
Дрюка́рня, дрюко́ваний, дрюкува́ння, дрюкува́ти = друкарня, друкований, друкування, друкувати.
Затира́ха, -хи, ж. Названіе соломахи. Соломаха — затираха, як затрем — поїмо. Грин. III. 195.
Козакуватий, -а, -е. Имѣющій козацкій нравъ. Желех. Козакувата руська шляхта. К. Кр. 14.
Наді́єнька, -ки, ж. Ум. отъ наді́я.
Оставлюк, -ка Родъ карточной игры. Волч. у.
Радка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Семерик, -ка, м. 1) Семь паръ воловъ. Рудч. Чп. 253. 2) Сито средней густоты, имѣющее въ основѣ 3, въ уткѣ 4 волоса. Вас. 152.
Управді нар. = справді.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРЩУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.