Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

морщун

Морщу́н, -на, ж. = моршень. Дідови морщуни на печі зогнили.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРЩУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРЩУН"
Го Ii мѣст. сокращенная форма вмѣсто його. Правоб. І калачем го не звабить. Ном. № 5097.
Запозива́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Начать судиться, завести тяжбу. Не запозиваться ж йому з магнатом. Стор. І. 189.
Зроняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зронити, -ню́, -ниш, гл. Давать, дать упасть; терять, потерять, утратить. Желех. Ой лісе, лісоньку, зронив єс красоньку. Вх. Лем. 421.
Очепа, -пи, ж. Крюкъ, багоръ, которымъ притягиваютъ къ берегу плотъ. Вх. Зн. 45.
Перехворіти, -рію, -єш, гл. Переболѣть. Инший віл перехворіє та й живе, а инший здохне. Лебед. у.
Писання, -ня, с. 1) Писаніе. 2) Сочиненіе. К. Гр. Кв. XIX. Писання Котляревського. 3) Украшеніе рѣзьбой (дѣйствіе и сама рѣзьба) по дереву, металлу. Шух. І. 296, 277.  
Пообскубати, -ба́ю, -єш, гл. Ощипать, оборвать (во множествѣ).
Сватонько, -ка, м. Ум. отъ сват.
Світлість, -лости, ж. Свѣтъ. Чим Бог світлость доточив? Огнем. Ном. № 403. Очам світлость показав. Грин. II. 40.
Скорушина, -ни, ж. = скорух. Вх. Лем. 466.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРЩУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.