Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

морщун

Морщу́н, -на, ж. = моршень. Дідови морщуни на печі зогнили.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРЩУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРЩУН"
Вибоїстий, -а, -е. Ухабистый. Вибоїста дорога. Желех.
Гойдиця, -ці, ж. Волынка, музыкальный инструментъ. Угор.
Заглеме́дзок, -дзка, м. Грубо сдѣланный предметъ. Воно таке, ніщо: заглемедзок. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Каломутитися, -мучуся, -тишся, гл. = каламутитися.
Мо́вно нар. Говорливо, разговорчиво, словоохотливо; рѣчисто.
Плюсковатий, -а, -е. Плоскій, сморщенный, приплюснутый. Лубен. у.
Позаляпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Забрызгаться (о многихъ). Де це так грязею позаляпувалися? Харьк. у.
Розбійство, -ва, с. Разбой. КС. 1883. IV. 773. То розбійство, то гайдамацтво. Левиц. І. 535.
Сірати, -ра́ю, -єш, гл. При игрѣ въ тикало: искать спрятанную подъ кѣмъ то изъ сидящихъ игроковъ палочку. КС. 1887. VI. 475.
Толочанин, -на, м. Работающій въ числѣ другихъ толокою. Чуб. VII. 377.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРЩУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.