Гок, -ку, м. Степной загонъ для скота.
Запереза́ти, -ся. Cм. заперізувати, -ся.
Кадуб, -ба, м. = кадіб.
Кручечок, -чка, м. Ум. отъ кручок.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! та ну бо кажіть! Да говорите же!
2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами.
Окапини, -пин, ж. мн. То, что течетъ со свѣчи.
Получчати, -чаю, -єш, гл. Улучшиться, сдѣлаться лучше. Упивались і чужої, і своєї крови, а получчали?
Уза, узи́, ж. Жирный налетъ на водѣ. А вода ж тобі у річці така, шо зверху так і плава уза — через те, шо мочуть шкури в річці.
Хмарина, -ни, ж. Туча. Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Ум. хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки.
Хрястка, -ки, ж. = хрустка.
