Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мотилиця

Мотили́ця, -ці, ж. 1) Болѣзнь: овечій вертежъ. Cм. метелиця. 2) Вощинная моль. Та й сього року мотилиці багато: котрий ні відкриєш вулій, в кожнім найдеш. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 448.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТИЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТИЛИЦЯ"
Безрідний, -а, -е. Безродный. АД. І. 249. Вийди до мене, дівчино ти безрідная. Мет. 80. Тяжко на чужині безрідному проживати. Макс.
Відтулити Cм. відтуляти.
Гальва, -ви, ж. Мѣра жидкости. Гальву віна. Гол. ІІІ. 244.
Дрівця́, -ве́ць, с. мн. ум. отъ дрова.
Дріжджи́ти, -джу́, -джи́ш, гл. Класть дрожди (въ тѣсто и т. п.). Загадав Іван ся женити, з м'якини пиво варити, кропивою хмелити, а глиною дріжджити. Рк. Макс.
Забужа́віти, -вію, -єш, гл. Загрязниться. Ото вікна забужавіли — нічого не видно.
Задзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Политься струей. Харьк.
Коняка, -ки, м. и ж. Ув. отъ кінь. Ой у мене був коняка, був коняка розбишака. Щог. Вовк був з добру коняку. Чуб. Ум. конячка. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Ном.
Потаращити, -щу, -щиш, гл. Потащить. Вх. Зн. 54.
Хоз, -зу, м. Родъ сафьяна. Пятигор. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОТИЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.