Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мотилиця

Мотили́ця, -ці, ж. 1) Болѣзнь: овечій вертежъ. Cм. метелиця. 2) Вощинная моль. Та й сього року мотилиці багато: котрий ні відкриєш вулій, в кожнім найдеш. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 448.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТИЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТИЛИЦЯ"
Гасник, -ка, м. 1) = гасниця. 2) = гасило. Вх. Лем. 402.
Задумливий, -а, -е. Задумчивый. Левиц. І. Правда, 1868. 461.
Значитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Мѣтиться, намѣчаться, обозначиться.
Коцурник, -ка, м. Раст. Котовникъ, будра, Glechoma hederacea. Вх. Уг. 246.
Понурість, -рости, ж. Угрюмость. Желех.  
Скоро нар. 1) Скоро. Журба ж мене, моя мати, скоро з ніг ізвалить. Н. п. 2) Какъ только, коль скоро, лишь только. Скоро жених і гості з двора, панночка в плач. МВ. (О. 1862. III. 49). Скоро забачив Мазепенкову ватагу, зараз узяв та й об'їхав її кругом. ЗОЮР. І. 120. Ум. скоренько, скоресенько.
Тандитницин, -на, -не. Принадлежащій старьевщицѣ. Шейк.
Убезпечення, -ня, с. Обозпеченіе, обезопашиваніе. К. Кр. 23.
Уміщати, -щаю, -єш, сов. в. умістити, -щу, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить. Зміев. у. Не вмістити тобі в серці пової науки. К. Досв. 33.
Цірчати, -чу, -чиш, гл. = цвірчати. Цірчат воробці. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОТИЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.