Гаркавець, -вця, м. Картавый человѣкъ.
Загуля́ти 2, -ля́ю, -єш, гл. 1) Закутить. Загуляв Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв. 2) Заглушить, осилить при помощи кутежей (свою бѣду, горе и пр.). Не втекла... таки од свого лиха: і не загуляла, й не заспівала, й не затанцювала його.
Крижацький, -а, -е. Относящійся къ крижаку.
Омлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. омліти, -лію, -єш, гл. Обомлѣвать, обомлѣть. За ним Морозиха з жалю омліває.
Осторобитися, -блюся, -бишся, гл. Испугаться, съ испуга разбѣжаться.
Пажила, -ли, ж. ? Вишептати (уроки)... од жил... од пажил... Прибудь же і моїй корові... в жили і в пажили.
Пообідати, -даю, -єш, гл. Пообѣдать. Сядем ми з тобою поснідаєм, ли пообідаєм.
Проквасити, -шу, -сиш, гл. = душу. Ѣдою, преимущественно кислою, немного оживить себя. Постой, каже, чорте, хоч я собі грушок вирву, — буде чим душу проквасить. (Вівця) почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці та хоч капельку проквасити душу од тії страшенної пилюги.
Сімнадцятеро числ. соб. Семнадцать (штукъ). Сімнадцятеро дверей у тім ятері.
Ставець, -вця, м.
1) Деревянная тарелка. Кожному старцю по ставцю.
2) Цилиндрическій сосудъ съ дномъ для печенія пасхальныхъ хлѣбовъ.
3) Конусообразная куча дровъ, приготовленная для выжиганія угля.