Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мосяжник

Мося́жник, -ка, м. Мастеръ, изготовляющій изъ мѣди различные предметы — отливающій ихъ или выдѣлывающій изъ мѣдной проволоки, мѣдныхъ листовъ; обыкновенно это кресты и небольшіе предметы пряжки, цѣпочки, щипцы, ножи, топірці, ке́лефи и пр. Шух. I. 272, 318.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 448.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОСЯЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОСЯЖНИК"
Дієписа́ння, -ня, с. = Дієпись.
Ло́дарь, -ря, м. и пр. = ледарь и пр.
Нахрякати, -каю, -єш, гл. = нахаркати.
Неборейко, -ка, Ум. отъ небір.
Ожеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться, родить (о кобылахъ).
Осиротілий, -а, -е. Осиротѣлый. Левиц. І. 404.
Полоник, -ка, м. 1) Разливная ложка, большая ложка. Шух. І. 250. Замішався, як полоник межи ложками. Ном. № 7936. 2) Головастикъ.
Присухий, -а, -е. Суховатый. Вх. Уг. 263.
Скарбний, -а, -е. = скарбовий.
Узапліш нар. Заклинивши. Набий сокиру на топорисько взапліш. 2) Сплошь. Мороз іде вісім день взапліш.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОСЯЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.