Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мосяжник

Мося́жник, -ка, м. Мастеръ, изготовляющій изъ мѣди различные предметы — отливающій ихъ или выдѣлывающій изъ мѣдной проволоки, мѣдныхъ листовъ; обыкновенно это кресты и небольшіе предметы пряжки, цѣпочки, щипцы, ножи, топірці, ке́лефи и пр. Шух. I. 272, 318.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 448.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОСЯЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОСЯЖНИК"
Брататися, -таюся, -єшся, гл. Брататься, дружиться, входить въ дружбу. При добрій годині й чужі братаються, при лихій годині й свої цураються. О. 1861. IV. 94. Н. п. Батько мій не братався з панами. Лебед. у. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься. Шевч.
Вак, -ку, м. Въ игрѣ въ вак і копець — цѣль, въ которую попадаютъ палками играющіе. Kolb. I. 197.
Гидосно нар. = гидко. Левч. 25.
Карасяччя, -чя, соб. Караси. Карасяччя як макогін завдовшки. Конст. у.
Клюсак, -ка, ж. Кривой ножъ, рѣзакъ. Вх. Зн. 26.
Корж, -жа, м. Родъ лепешки. Чуб. VII. 445. Я б спекла собі коржа. Рудч. Ск. І. 123. Ум. коржик. Коржик мені спечи. Рудч. Ск. І. 168.
Лежню́ха, -хи, об. = лежень 1. Желех.
Семиряга, -ги, ж. = семеряга. На козакові шати дорогії: три семирязі лихії. АД. І. 168.
Тикало, -ла, м. 1) Говорящій на «ты». Шейк. 2) с. Родъ игры и палочка, употребляющаяся въ этой игрѣ. КС. 1887. V. 479. Чуб. III. 88.
Уважка, -ки, ж. Уступка при покупкѣ. Уважка буде. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОСЯЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.