Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

морща

Морща́, -щати, с. = морщак. Вх. Лем. 436.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРЩА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРЩА"
Аптекарюва́ння, -ня, с. Занятіе аптекарскимъ искусствомъ.
Бешмет, -та, м. Особый родъ верхней одежды, бешметъ: кафтанъ, носимый подъ черкескою. Стор. ІІ. 18. ЕЗ. V. 6. (Черном.).
Денде́ра, -ри, ж. Раст. Datura stramonium. L. Дурмань.
Заги́б, -бу, м. Погибель. Вх. Зн. 18.
Заюртува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Придти въ волненіе, возбужденіе, смятеніе. К. Желех.
Ле́мківський, -а, -е. Принадлежащій лемку. Желех.
Подонишпорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Доискаться, докопаться.
Пуслик, -ка х. Родъ одежды. З тим ся треба любувати, што в пуслику ходит. Гол. II. 424.
Ріжниця, -ці, ж. Разница. Г. Барв. 226.
Солодкість, -кости, ж. Сладость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРЩА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.