Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

морща

Морща́, -щати, с. = морщак. Вх. Лем. 436.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРЩА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРЩА"
Айві́вка, -ки, ж. Наливка изъ айвы. Котл.
Вицвяхувати, -хую, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Зохотитися, -чуся, -тишся, гл. Почувствовать охоту, желаніе. Харьк. у. Зохотився до школи хлопець. Черк. у.
Кірмак, -ка, м. = кироман. ЗЮЗО. І. 137.
Напува́ння, -ня, с. Напаиваніе.
Переложити, -жу, -жиш, гл. = перекласти. Закони на нашу мову переложили. О. 1861 XI. 104.
Повивертати, -та́ю, -єш, гл. 1) Опрокинуть (многое), опрокидывая вылить или выбросить. Страву повивертав, посуду побив. Мнж. 43. Глечики повивертала. Предки наші славні в склепах спочивали, а тепер їх гайдамаки з трун повивертали. К. Досв. 27. 2) Выворотить, вывернуть наизнанку. Кожухи повивертали. 3) Выставить, выпятить, выворотить. Пішов бідний брат до волів, а вони лежать, боки повивертали. Рудч. Ск. II. 132.
Поганюга, -ги, ж. Ув. отъ погань.
Утискач, -ча, м. Притѣснитель, угнетатель. Шейк.
Хворостина, -ни, ж. Хворостина. Не мила та хворостина, що по очах била. Ном. № 4127. Ум. хворостинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРЩА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.