Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мотузарь

Мотуза́рь, -ря́, м. Веревочникъ, дѣлающій веревки, бечевки. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТУЗАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТУЗАРЬ"
Ведмедиця, -ці, ж. Самка медвѣдя. «Дам, — каже ведмедиха, — тобі свого й покорму, дам ще ведмежого сина тобі на послугу, да тілько не губи мене з світу.» Рудч. Ск. І. 134.
Випорювати, -рюю, -єш, сов. в. випороти, -рю, -реш, гл. 1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 11064. 2) Только сов. в. Выпороть, высѣчь. На всі боки випоров. Ном. № 4020.
Дзюрча́ння, -ня, с. Журчаніе.
Золотарівна, -ни, ж. Дочь золотыхъ дѣлъ мастера. Желех.
Квоктуха, -хи, ж. Насѣдка.  
Корса, -си, ж. Полозъ саней. Шух. І. 180.
Насміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = насміхати. Насміхалися з його. Єв. Мр. V. 40. Із матки старенької насміхається. Макс.
Покадити, -джу́, -диш, гл. Покадить. Я тютюном покадила, а редькою споминала. Чуб. V. 562.
Харчити, -чу, -чиш, гл. = харчувати. Харчив його місяць. Прил. у.
Холзкий, -а, -е. = ховзкий. У Марисі холзкий двір. Гол. II. 657.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОТУЗАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.