Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мотузарь

Мотуза́рь, -ря́, м. Веревочникъ, дѣлающій веревки, бечевки. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТУЗАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТУЗАРЬ"
Відкривання, -ня, с. Открываніе.
Кабашниця, -ці, ж. Продавщица водки или содержательница кабака. Гей Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая. ЗОЮР. І. 319.
Мо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать.
На́вхильки нар. = нахильці.
Пасинок, -нка, м. 1) = пасерб. 2) Побочные побѣги на растеніяхъ.
Плотниця, -ці, ж. = плотиця. Вх. Пч. II. 19.
Пообдиматися, -маємося, -єтеся, гл. Надуться (о многихъ). Дощ іде, а люде ж то сидять на базарі, померзли, пообдимались як сичі. Кіевск. у.
Ситінка, -ки, ж. ? Дивись яка ситінка в очах. Ном. № 13926.
Супостатський, -а, -е. Супостатскій, вражій. К. ПС. 72.
Терпуг, -га́, м. 1) Напильникъ. 2) Инструментъ для сглаживанія концевъ гвоздей внутри сапога. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОТУЗАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.