Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

морщити

Мо́рщити, -щу, -щиш, гл. Морщить, сморщивать. Морщив своє молоде лице. Левиц. І. 219. Морщив чоло. морщити постоли. Дѣлать башмаки (постоли, моршні) изъ цѣльнаго куска кожи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРЩИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРЩИТИ"
Вирідний, -а, -е. Выродившійся. Желех.
Гріму́чий, -а, -е. Гремящій. Ой ні, не татаре, — християнська сила, мов хмарами грімучими, табор обложила. К. Досв. 7.
За́вждішній, -я, -є. = завжде́нний. То було завждішнє змагання. Мир. Пов. І. 149.
Зальо́ги, -гів, м. мн. Засада. Вони обидва лежали тоді в зальогах з киями — один з одного боку, а другий з другого; ми туди, а вони до нас. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Карватка, -ки, ж. = кавратка. Повна карватка ще торішньої дулівки. Кв. Старий, дуже вже старий! Як візьме в руки карватку, шоб напиться води, то і в руках не здоліє держать. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн.
Наштурхати, -хаю, -єш, гл. Натолкать. На базарі наштурхали мені боки.
Смердюх, -ха, м. Насѣк. Geocoris. Вх. Пч. І. 6.
Спородити, -джу, -диш, гл. Родить. КС. 1883. VIII. 770. Спородила мене матінка. Грин. ІІІ. 256.
Спотикайло, -ла, м. 1) Спотыкающійся. 2) = спотикач. Варенуха, спотикайло, сахарна палянка. Мкр. Н. 34.  
Старожил, -ла, м. Старикъ. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричи положила і обнімавши старожила, біліла любочка як сніг. Мкр. Г. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРЩИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.