Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

морщити

Мо́рщити, -щу, -щиш, гл. Морщить, сморщивать. Морщив своє молоде лице. Левиц. І. 219. Морщив чоло. морщити постоли. Дѣлать башмаки (постоли, моршні) изъ цѣльнаго куска кожи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРЩИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРЩИТИ"
Блукання, -ня, с. 1) Блужданіе. 2) Скитальничество. Ти злічив моє блукання, як обходив я запеклих. К. Псал. 129.
Гладищечка, -ки, ж. Ум. отъ гладишка.
Жми́кати, -каю, -єш, гл. = жмакати 2. Жмикати сорочку. Вх. Уг. 238.
Карахвет, -та, м. Карась. Бач, які гарні карахвети ловляться. Екатерин. г.
Погуркотіти, -чу, -чеш, гл. 1) = погуркати. Погуркотіло і стало стихати. Драг. 64. 2) Загремѣть, уѣзжая. Чую, — погуркотів віз.
Позапитувати, -тую, -єш, гл. Спросить (многихъ).
Поросплатувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и росплата́ти, но во множествѣ.
Стрімчастий, -а, -е. = стрімкий. МВ. ІІІ. 138.
Трок, -ку, м., употребл. также и только во мн. ч. торока, ремни у задней луки сѣдла. Котл. Ен. VI. 51. Прив'язав сакви до троку, взяв коня за повід. Мкр. Н. 11.
Чамайдан, -ну, м. Чемоданъ. О. 1861. IV. 157. Через плечі чамайдан висить невеличкий. Св. Л. 192. Ум. чамайда́нчик. Стор. II. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРЩИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.