А́ґрес, а́ґрис, -са, а́ґрист, -та, а́ґрус, -су, м. Крыжовникъ. Rhamnus grossularia, Аґрист уже достиг. Нарви аґрусу!
Гугня́во нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво.
Заманя́чити, -чу, -чиш, гл. = замаячити. З жита заманячила дівоча постать.
Затупоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать, застучать копытами. Коли так одного вечора затупотіло в дворі; вибігла стара, а Данило коня прив'язує.
Обсилати, -ла́ю, -єш, сов. в. обіслати, -шлю, -шлеш, гл. Обсылать, обослать.
Означати, -ча́ю, -єш, сов. в. означи́ти, -чу́, -чи́ш, гл.
1) = значи́ти, позначити. Ввесь поїзд наш (весільний) означений, а наш князь не означен. Де б його таку швачку обиськать, щоб його означить?
2) Только несов. в. Значить, означать. Що воно означа, нехай письменні розберуть.
Побентежити, -жу, -жиш, гл. Обезкуражить, смутить (многихъ).
Пухтелик, -ка, м. Пышка. Не все ж їсти пухтелики, треба спекти і житного хліба.
Стяга, -ги, ж. Полоса. (Зідрав) стягу шкури з спини. Сарана летіла довгою стягою. Соняшний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу. Ум. стяжка, стяжечка.
Усіяти, усію, -єш, гл. Засѣять. Я ж теє поле коп'єм скопаю, поп'єм скопаю і стрілками всію.
