Заввиш, завви́шки, нар. Вышиною. Кров із ями свистала вгору заввишки з чоловіка. Де хата стояла, — кропива та бур'ян заввишки з мене поросло. Ум. завви́шечки.
Замі́тити Cм. замічати.
Квітнючий, -а, -е. Цвѣтущій.
Остивати, -ва́ю, -єш, сов. в. остити, -сти́ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. А вже ж мені, моя мати, парубки остили. Засівали трупом поле, поки не остило. Та й остило мені з собою панькатись!
Притакнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Поддакнуть, согласиться съ кѣмъ.
2) Присѣсть. Нема де притакнути на лавці.
Просурень, -рня, м. Раст. Crocus reticulatus L. Cм. просерень. б) — гадючий. Bulbocodium ruthenicum Bunge.
Самоцвіт, -ту, м. Самоцвѣтъ, драгоцѣнный камень. Була убрана на весіллі в жемчузі, в дукачах і самоцвітах. Переносно: вообще что-либо прекрасное по своимъ природнымъ качествамъ. (Українська мова) зоставила багато свого самоцвіту в польській словесності.
Уписний, -а, -е. Впиской.
Хвітькати, -каю, -єш, гл. Посвистывать. Жовна фітькала, туркала горлиця.
Хлюпання, -ня, с. Плесканіе.
