Відстобурчувати, -чую, -єш, сов. в. відстобурчити, -чу, -чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки.
Галабута, -ти, ж. Надменность.
Жупани́ченько, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Копія, -пії, ж. Копія. Хто в Шевченковій Катерині, або хоч і в Марусі Квітчиній, бачить ескіз, копію з людини?
Миша́к, -ка, м. 1) Лошадь сѣрой масти. 2) Трава тимофеевка. 3) мн. Мышиный пометъ. 4) Род. п. — ку́. Мышьякъ. Ум. мишачо́к.
Перечіс, -чо́су, м. Перечесъ. Підманювали, улещали, поки добрались до кінця, поки дівки од переносу до самого товстіли носу.
Підгородянин, -на, м. Подгородній житель.
Трутизна, -ни, ж. Отрава. Дання гірше трутизни. Щоб ти мі та не дала трутизни якої.
Швидкома нар. На скорую руку.
Шибко нар. Стремительно, быстро, порывисто. Стій ти, човен, не шибко біжи.
