Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люлі-люлі

Лю́лі-лю́лі, меж. Баюшки баю. Чуб. V. 446. Ой люлі, люлі, моя дитино. Шевч. 481. Ой ну люлі, люлі! Чужим дітям дулі, а нашому калачі, щоб спав і вдень, і вночі. Мет. 3. Ум. люлечки. Люлі-люлечки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛІ-ЛЮЛІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛІ-ЛЮЛІ"
Дошку́льно нар. Больно. Так, братця, б'є дошкульно, що коли б були не держали, то сам був би не видержав. Ном. № 2346 на стр. 284.
Жба́нок, -нка, жба́нчик, -ка, жба́нчичок, -чка, м. Ум. отъ жбан.  
Канареєчок, -чка, м. Ум. отъ канарейко.
Набербе́рити, -рю, -риш, гл. Намѣшать, наболтать чего.
Настоювати, -юю, -єш, сов. в. настояти, -то́ю, -їш, гл. Настаивать, настоять (жидкость на чемъ-либо).
Повтишкувати, -кую, -єш, гл. Втолкнуть (многихъ). Не спить Сатанаїл з першими янголами, темнішими, да радиться, щоб Бога і тіх янголів у воду повтишкувати — повпихати. Чуб. І. 144.
Постеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. постелити, -лю́, -леш, гл. = постилати, послати. Мила постіль постелила. Грин. III. 179. Ой ти, козаче, ти, хрещатий барвінку, хто ж тобі постеле у дорозі та постілечку. Мет. 81.
Рукопашний, -а, -е. Ручной. У нас сцикавки ті — труби пожарні, — малі, сказано рукопашні, недалеко сцика. Черниг. у.
Ущипнутися, -нуся, -нешся, гл. Ущипнуться. Де вщипнеться, там подереться. Ном. № 11152.
Цяткований, -а, -е. Въ пятнахъ, пятнистый, пестрый, въ крапинкахъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮЛІ-ЛЮЛІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.