Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люлята

Люля́та Въ колыбельн. припѣвѣ. Люлі, люлі, люлята. Мил. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛЯТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛЯТА"
Бзина, -ни, ж. = бузина. Желех. Шух. І. 18. ЕЗ. V. 89.
Гикавець, -вця, ж. Заика. Вх. Зн. 10.
Глубина, -ни, ж. глубокий, -а, -е и пр. = глибина, глибокий и пр.
Де́сна, -ни, ж. Десница, правая рука. Не дарма звав її своєю десною. Стор. МПр. 97.
Маззя́, -зя, с. Мазь. Маззя з дьохтю погане. Конст. у.
Одзьобати Cм. одзьобувати.
Ощенитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. О собакахъ: ощениться.
Половіти, -вію, -єш, гл. Желтѣть (о хлѣбахъ). Із-за гори вітер віє, жито половіє. Чуб. V. 169. Округи мене то жито половіє, а купка льону голубо цвіте. МВ. І. 14.
Пороспізнавати, -наю, -єш, гл. То-же, что и розпізнати, но во множествѣ.
Скипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Скипѣть, свариться. Опаривсь і скипів у молоці. Рудч. Ск. І. 95. 2) Вспыхнуть, вскипѣть (о человѣкѣ). Невістка так і скипіла і зачервонілась. Г. Барв. 369.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮЛЯТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.