Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люлочник

Люлочник, -ка, м. Раст. Oenothera bienis. Лв. 100.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛОЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛОЧНИК"
Воляр, -ра, м. Воловій пастухъ. Kolb. І. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить. Гол. IV. 519.
Марморо́вий и мармуровий. Мраморный. Ой у полю край дороги стоїть камінь мармуровий. Ушиц. у. Цілий день сном мертвим міцним спиш ти в гробі мармуровім. К.
Мимрі́й, -рія́, м. Бормотунъ, невнятно говорящій.
Надога́д нар. Намекая на что. Надогад буряків, щоб дали капусти. Ном. № 5700. Cм. догад.
Підбільшувати, -шую, -єш, сов. в. підбільшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать, увеличить.
Повидавлювати, -люю, -єш, гл. 1) Выдавить (по множествѣ). Давить мороз? — Та давить, бодай йому очі повидавлювало. Мнж. 144. 2) Передавить (многихъ).
Пульош, -ша, м. = пульпак. Вх. Лем. 458.
Упосажити Cм. упосажувати.
Цяцькуватий, -а, -е. О волѣ, конѣ: бѣлой масти съ коричневыми пятнами. Черн. у.
Чиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Платить чиншъ. О. 1862. VII. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮЛОЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.