Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люляти

Лю́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Баюкать. Люляю, люляю, поб'ю котка, полаю. Мет. 2. 2) Спать (о дѣтяхъ). А Савиха молоденька дитину колише: «Ой люляй, люляй, вродливий синочку!». Гол. І. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛЯТИ"
Баламутно нар. 1) Тревожно, неспокойно. 2) Несправедливо. Декуди говорять: скривився, як середа на п'ятницю, — але то вже баламутно, бо середа не має чого кривитися на п'ятницю, бо обі однаково пісні. ЕЗ. V. 209.
Бджоленята, -нят, с. мн. Ласк. Пчелы. У нас і бджоленят тих трішечки. Кременч. у.
Беркут, -та, м. Беркутъ. Agnila fulva.
Ватажитися, -жуся, -жишся, гл. Волочиться, ухаживать. Молоде парубча, а за тією молодицею раз-у-раз ватажиться.
Вихонути, -ну, -неш, гл. Сильно лягнуть. Як вихоне та кобила задом, як дасть копитами в пику! Рудч. Ск. І. 1.
Очапатися, -паюся, -єшся, гл. Придти въ сознаніе. Поклали сторч головою в сніг, і через кільки часу я (п'яний) очапався. Грин. II. 178.
Підтрушувати, -шую, -єш, сов. в. підтруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Подбрасывать, подбросить. Підтруси трошки сінця. 2) Встряхивать, встряхнуть. Підтруси мішок, щоб овес улігся.
Поплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Плескать нѣкоторое время. 2) Похлопать, поаплодировать. З) Поболтать нѣкоторое время. 4) У кузнецовъ: поклепать нѣкоторое время.
Розлаштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = росташуватися. Ото розлаштувалася з своїм добром, що ніде й пройти. Конст. у.
Удавні нар. Давно, нѣкогда.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.