лютий
Лю́тий, -а, -е. 1) Свирѣпый, суровый, жестокій, лютый. Збери всіх лютих змій, збери, роспитай, котора люта. Лютий звір. Ой боїться ж воно да лютої зіми. Лютий ворог. Люте горе. Не бачив кінця моїй лютій муці. 2) Крѣпкій (о табакѣ). Лютий тютюн (у гуцуловъ). 3) Февраль (назв. мѣсяца).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 390.
Том 2, ст. 390.