Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люстро

Лю́стро, -ра, с. Зеркало. Морським милом умивалася, в ясне люстро виглядалася. Чуб. V. 579. Ум. люстерко, люстеречко. В золотев люстерко видивлялася. Чуб. V. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮСТРО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮСТРО"
Вимочки, -чок, ж. мн. Спитой и высушенный чай. Рк. Левиц.
Заво́ра, -ри, ж. Бревно для задвижки воротъ.
За́чесно нар. Въ чести? І мені б зачесно було, як би у дітей було. Ном. № 9227, 12041.
Князівна, -ни, ж. Княжна. Кирило, вбивши змія, визволив князівну і оддав князю. ЗОЮР. II. 30. Чи воно яка князівна, чи королівна? Рудч. Ск. II. 46.
Накіпкіюва́ти, -кію́ю, -єш, гл. Набрать много. Накіпкіював грошей на свою шию. Зміев. у.
Плюскання, -ня, с. Плесканье.
Прізвисько, -ка, прізвище, -ща, с. 1) Прозвище, прозваніе. На їх будуть прізвища прикладать. Мил. 221. 2) Фамилія. Як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. Ч. ЧР. 13. ha прізвисько, прізвище. По фамиліи, по прозванію. Я зі Львова попівна, на прізвисько Карпівна. Гол. І. 73. Ѳома, на прізвище Дидим. Єв. І. XI. 16.
Скудота, -ти, ж. Скудность.
Спуховий, -а, -е. О ямѣ, вообще углубленіи: книзу постепенно суживающійся. У мого сина копанка спухова. Лебед. у. 2) О возвышеніи: кверху постепенно суживающійся.
Цвірінчати, -чу, -чиш, гл. = цвірінькати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮСТРО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.