Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люстро

Лю́стро, -ра, с. Зеркало. Морським милом умивалася, в ясне люстро виглядалася. Чуб. V. 579. Ум. люстерко, люстеречко. В золотев люстерко видивлялася. Чуб. V. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮСТРО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮСТРО"
Вигадько, -ка, м. Выдумщикъ. Ном. № 12623.
Ганьбливий, -а, -е. 1) = ганебний. 2) Стыдливый. Угор.
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.
Зв'яли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ; обезсилить.
Клячшик, -ка́, м. = клячВас. 186.
Оцвенок, -нка, м. Кусокъ, обрубокъ (дерева, желѣза). Мнж. 188.
Половчик, -ка, м. Родъ небольшой птицы полового (Cм.) цвѣта. Вх. Лем. 453.
Походющий, -а, -е. 1) = походящий. Походюща оснівчиця. Лохв. у. 2) Перехожій, неживущій постоянно въ одномъ домѣ. Походющий кіт. Н. Вол. у.
Триумф, -фу, м. Тріумфъ, торжество. До короля з триумфом їздив пишно. К. Бай. 32.
Утаборитися, -рюся, -ришся, гл. Укрѣпиться въ лагерѣ. Втаборились сіромахи. Потоцького ждучи. К. Досв. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮСТРО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.