Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люстро

Лю́стро, -ра, с. Зеркало. Морським милом умивалася, в ясне люстро виглядалася. Чуб. V. 579. Ум. люстерко, люстеречко. В золотев люстерко видивлялася. Чуб. V. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮСТРО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮСТРО"
Гича, -чі, ж. = гич. Угор. Гича у цибулі. Вх. Лем. 403.
Гільчастий, -а, -е. = гіллястий Стоїть дуб гілчастий. Мнж. 150. гільчастий скатерть? (вар. дрябчастий, квітчастий). Мил. 129.
Пилипон, -на, м. Названіе великорусскаго раскольника. О. 1862. І. 76; IX. 120.
Посілля, -ля, с. Усадьба. Старе посілая, де жив батько, меншому братові досталось. Борз. у.
Потовчи, -чу, -че́ш, гл. = потовкти. Желех.
Прилюдно нар. Открыто, публично. Прилюдно, принародно бито. Мир. ХРВ. 286. Вона свою наймичку прилюдно все хвалить. Г. Барв. 305.
Протіс, -теса, м. Половина дерева, разрѣзаннаго надвое по длинѣ. Шух. І. 88.
Спранцюватіти, -тію, -єш, гл. 1) Покрыться сифилитическими язвами. 2) Изгадиться, испакоститься, сдѣлаться гадкимъ, никуда негоднымъ.
Струпко нар. = їхати. Ѣхать по замерзшей грязи. Волч. у.
Хапкати, -каю, -єш, гл. = хапати і. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮСТРО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.