Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люлю-сю!

Люлю-сю! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ загоняютъ. Вх. Лем. 429.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛЮ-СЮ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛЮ-СЮ!"
Відмінча, -ча́ти, с. = відміна. 5.
Дванадцятиголо́вний, -а, -е. Двѣнадцатиглавый, о 12 головахъ. Дванадцятиголовний змій. Мнж. 15.
Добазарува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Доторговаться да базарѣ до чего.
Зави́да, -ди, об. Завистникъ, завистница. Аф.
Нездольний, -а, -е. Неспособный, слабый, безсильный что-либо сдѣлать.
Облазнити, -ню́, -ниш, гл. Одурачить, оставить въ дуракахъ. Вх. Уг. 254.
Переводжати, -джа́ю, -єш, гл.кого. Дурачить, обманывать кого. Вх. Уг. 258.
Подруга, -ги, ж. Подруга. Було то таких три жінки і такі були подруги, що одна од другої нікуди не піде. Рудч. Ск. І. 165. Ум. по́дружка, подруженька, подружечка.
Пороти, -рю́, -реш, гл. 1) Пороть, распарывать. Порола рукава цілий день. 2) Вскрывать, потрошить. Уже ж того Нестерюка на брамі пороли, они ж єго потрошили і голов лупали. Гол. І. 55. 3)пір'я = дерти пір'я. Вх. Лем. 454. 4) О дождѣ: лить. Дощ так і поре.
Тугошиій, -я, -є. Имѣющій крѣпкую шею. На Бога він піднявся тугошиій. К. Іов. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮЛЮ-СЮ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.