Відживати, -ва́ю, -єш, сов. в. віджити, -живу, -веш, гл. 1) Оживать, ожить; приходить, придти въ себя. 2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.
Да́ванка, -ки, ж. Кормленіе скота зимой. Вівці тоді саме вийшли на даванку.
Заби́ванка, -ки, ж. Въ женскомъ полушубкѣ: кантъ по таліи.
Звіздяни́й, -а́, -е́ Звѣздный, усѣянный звѣздами. Ум. звіздяне́нький. Чим небо менше? Всюди рівненьке, всюди рівненьке та звіздяненьке.
Мишачо́к, -чка, м. 1) Ум. отъ мишак. 2) Зоол. = мишокрілик.
Обочини, -чин, ж. мн. Боковая часть дороги.
Поворочувати, -чую, -єш, гл. = повертати.
Скучний, -а, -е. Скучный.
Чечиченя, -ні, ж. = чечітка.
Шолуді, -дів, м. Парши, струпья на головѣ. Аби голова, а шолуді будуть.
