Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люлю-сю!

Люлю-сю! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ загоняютъ. Вх. Лем. 429.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛЮ-СЮ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛЮ-СЮ!"
Глоїна, -ни, ж. = гліг = глід.
Зві́рість, -рости, ж. Повѣрка. Кажуть, що там двадцять кіп — ходім на звірість. Сквир. у.
Крапчистий, -а, -е. краплистийКрапчастий дощ. Мнж. 148. Дощ не дуже крапчистий, — він дрібний. Зміев. у.
Лиса́ня -ні, ж. Голая гора. Желех.
Напа́трати, -раю, -єш, гл. О птицахъ: ощипать нѣсколькихъ и приготовить для варки или жаренья.
Повгадувати, -дую, -єш, гл. Угадать (о многомъ).
Пообсмалювати, -люю, -єш, гл. Опалить (во множествѣ).
Таліянчин, тальянчин, -на, -не. Принадлежащій итальянкѣ.
Тямущий, -а, -е.. Cм. тямучий.
Хурія, -рії, ж. 1) Мятель. Ні в світі не поїду уночі, як хурія на дворі, бо трохи не наложили головою. О. 1862. V. 66. На дворі хвижа та хурія. Ном. № 6851. 2) Ругня и драка. Ну вже, діти, ховайте усе, бо батько іде, іще й барана веде, то певно якусь хурію підійме. От лиха година та нещаслива мені з ним: де нап'ється, а усе додому іде. Рудч. Ск. ІІ. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮЛЮ-СЮ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.