Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люлю-сю!

Люлю-сю! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ загоняютъ. Вх. Лем. 429.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛЮ-СЮ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛЮ-СЮ!"
Грі́шниця, -ці, ж. Грѣшница. Св. Л. VII. 37.
Гуме́нник, -ка, м. = Гуменний. Борз. у.
Обікрасти Cм. обкрадати.
Охвицерський, -а, -е. Офицерскій. Чуб. V. 1010.
Поглянутися, -нуся, -нешся, гл. = поглянути. Поглянутися в кватирочку — старіш же близенько. Лукаш. 126. Поглянешся в кватирочку — повно ляхів в місті. Лукаш. 109.
Погоня, -ні, ж. Погоня. КС. 1882. XII. 502. Ой Марку ж, мій Марку, не дрімай зо мною, бо побіжить мати в погоню за мною. Чуб. V. 226. Ум. погонечка, погононька.
Погрузити, -жу, -зиш, гл. = згрузити. Погрузили так дорогу, що хоч не їдь.
Форс, -су, м. = бута. Фр. (Желех.).
Ціточка, -ки, ж. Мѣдный кружечекъ въ формѣ маленькой выпуклой пуговицы, родъ полаго полушарія; такія ціточки употребляются гуцулами для инкрустаціи на деревѣ; а когда къ нимъ придѣлаютъ фостики, тогда онѣ назыв. бабриками и ими украшаются кожаные пояса. Шух. І. 278, 287, 127.
Чорен, -рна, -не Сокращ. форма отъ чорний. Ох летить ворон да летить чорен. Грин. III. 606.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮЛЮ-СЮ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.