Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лютити

Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТИТИ"
Безпричальний, -а, -е. Безпріютный, одинокій. Оттак живу я сама безпричальна — ні роду, ні чоловіка. Павлогр. у.
Будитися, -джуся, -дишся, гл. Пробуждаться, просыпаться. Ой пив же я та й напився, пішов спати, не будився. Н. п.
Бурівник, -ка, м. Раст. Centaurea scabiosa. Шух. І. 21.
Воріх, -ха, м. = оріх. Желех.
Заду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. Опухнуть отъ сна, пьянства, болѣзни. Аж задувся від гульні та недоспаних ночей. Мир. ХРВ. 233.
Перетрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Разбить многое въ дребезги, въ щепки.
Понаряджати, -джа́ю, -єш, гл. То-же, что и нарядити, но во множествѣ.
Прикро нар. 1) Непріятно, горько, обидно. Прикро стало мені. Лохв. у. 2) Тяжело, трудно. Прикро жити мені на світі. Камен. у. Як прикро припаде, то й жиди їдять ту ж яловичину, що й ми. Камен. у. 3) Круто. Прикро закарлючене. 4) Крайне, рѣзко. Прикро гострий ніж. Н. Вол. у. Та мука, що наче буде жовта, жовтим оддає, то ота краща, аніж прикро біла. Лебед. у. Прикро сірий. Борз. у. прикро одруба́ти, одрізати. Гладко, близко къ краю отрубить, отрѣзать. Мнж. 190. 5) Усердно, горячо. Узявсь прикро до ковальства. 6) Очень, сильно. А сам сивів він, сивів прикро, і все у думі, як у хмарі, ходив. МВ. (О. 1862. І. 97). При прилагательныхъ, обозначающихъ цвѣта, ставится для усиленія качества въ значеніи: сильно, рѣзко: Прикро червоний, прикро зелений и пр. 7) Совершенно. У нас оце пожар був, так Іван прикро згорів, — нічого не зосталось. Волч. у. 8)дивитися. Смотрѣть не сводя глазъ, настойчивымъ рѣзкимъ взглядомъ. Христя прикро подивилася на матір: по обличчу пізнавала, чи добру звістку мати принесла. Мир. Пов. І. 158. Збожеволілими очима прикро дивилася на Грицька. Мир. Пов. І. 122.
Роспістертися, -струся, -решся, гл. Растянуться, распростереться, лечь. Поки дяк коні то роспріг, то попутав, пан-отець відійшов трохи набік і роспістерся на траві. Также расположиться, занять мѣсто: Понакладали отут на столі, що мені ніяк роспістертися ні з чим. Волч. у.
Ужва, -ви, ж. 1) = вужівка. Вх. Зн. 73. 2) Въ плугѣ: большое деревянное кольцо, которымъ соединяются между собою плугъ и колісня. Чуб. VII. 399.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.