Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лютити

Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТИТИ"
Будяччя, -чя, с. соб. отъ будяк.
Вапельня, -ні, ж. Вапнярка.
Висівки, -вок, ж. мн. Отруби. Дивиться, як собака на висівки. Ном. № 3399.
Глипнути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ глипати. Глянуть. А дівчина — чорні очі — глипла доокола. Федьк. І. 25.
Забо́йство, -ва, с. Убійство. За ним злий діявол ходить, на гріх, на блуд, на забойство призводить. КС. 1894. IX. 442.
Злототканий, -а, -е. Тканый золотомъ. А ті кирви злототкані всю світлицю укривають. Федьк. І. 125.
Кеді нар. Когда. Подражаніе языку бѣлоруса въ анекдотѣ о послѣднемъ: Він мене кеді чи не кеді обухом, а я його шосту та пошасту кашельом. Ном. № 745.
Можеби́лиця, -ці, ж. Возможное, вѣроятное. Подольск. г.
Ощадність, -ности, ж. Бережливость.
Патріот, -та, м. Патріотъ. Презавзятий патріот. Шевч. 463. Як слід доброму патріотові робити. О. 1861. IX. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.