Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лютити

Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТИТИ"
Вражча, -ча́ти, м. Чертенокъ. Я з ним балакаю, а воно, вражча, так і заливається.
Жоло́биця, -ці, ж. Продолговатое углубленіе, желобокъ, выемка. Шух. І. 94.
Запра́вити, -ся. Cм. заправляти, -ся.
Лівша́, -ші, об. Лѣвша. Харьк. Вона лівша: усе лівою рукою робить, а їсть правою. Богодух. у.
Повабити, -блю, -биш, гл. Привлечь, прельстить; поманить.
Понавалювати, -люю, -єш, гл. Навалить (во множествѣ).
Прислуговувати, -вую, -єш, прислугувати, -гую, -єш, гл. Прислуживать. Левиц. І. 476.
Пробіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. пробра́тися, -беруся, -ре́шся, гл. Пробираться, пробраться. Довго того росказувати, як наша сердешна Оксана з своїм Митриком пробіралась через усі міста до свого села. Кв.
Продавання, -ня, с. Продажа, продаваніе. Харьк. у.
Ристячком нар. Рысью. Скорійш, скорійш ристячком.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.