Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лютити

Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТИТИ"
Арши́нний, -а, -е. Аршинный, длиною въ 1 аршинъ. Вас. 145.
Барз, барзе, барзо, нар. Очень. Вода барз нечиста. Гол. IV. 522. І старшу сестру барзе зневажав. О. 1862. ѴІІІ. 23. Та ще у неділю, барзо рано-пораненьку, не сива зозуля закувала. Дума. А в мене шапка, барзо дорога. Чуб. V. 161.
Витребити Cм. витребляти.
Зіпа́ка, -ки, об. Крикунъ, крикунья. Мир. ХРВ. 124.
Кува! меж. Подражаніе крику грудного ребенка.
Матери́к, -ка́, м. Подпочва, нетронутая земля подъ почвой. Докопалися до материка, либонь і вода буде.
Нетьопуха, -хи, ж. = нетіпанка. Там дівчина нетьопуха запаску згубила. Мил. 77.
Пересторога, -ги, ж. Предостереженіе. Єдного пригода — другого пересторога. Ном. № 3908. О. Гервасій не чув сієї перестороги. Св. Л.
Пробачити Cм. пробачати.
Хотар, -ря, м. Всѣ принадлежащія селенію земли. Вх. Лем. 479. МУЕ. ІІІ. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.