Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лютор

Лю́тор, -тра, м. Лютеранинъ. Пани лютори й кальвини, дознаючи собі напасти од католиків, наших підпірали. К. Хм. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТОР"
Білкатий, -а, -е. Имѣющій большіе бѣлки въ глазахъ. Шейк.
Видавничий, -а, -е. Издательскій. Наш видавничий захід. К. ХІІ. 135.
Глитнути, -тну, -неш, гл. Однокр. отъ глитати. Глотнуть.
Доплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допливти́ и доплисти́, -пливу́, -ве́ш, гл. Доплывать, доплыть. Чуб. V. 345. Пливе, допливає, руки простягає. К. Досв. 70.
Задра́ти, -ся. Cм. задира́ти, -ся.
Зве́чора нар. Наканунѣ вечеромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміятись. Ном. № 2400.
Королівство, -ва, с. Королевство.
Ли́марський, -а, -е. Шорническій. Нін і ремінця лимарського не варт. Посл.
Нерозум, -му, м. Неразуміе, глупость. Желех.
Усю́січко, нар. = Усю́сінько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮТОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.