Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лютор

Лю́тор, -тра, м. Лютеранинъ. Пани лютори й кальвини, дознаючи собі напасти од католиків, наших підпірали. К. Хм. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТОР"
Бадьорно нар. = бадьористо. Ум. бадьорненько.
Жемчужо́к, -жка́, м. Ум. отъ жемчуг.
Забанду́ритися, -рюся, -ришся, гл. = загутатися. Вх. Уг. 238.
Кушнірський, -а, -е. Скорняческій. Цехи: різницький, коновальський, кушнірський, ткацький, шаповальський. Котл. Ен. III. 44. Він і кушнірську роботу знає. ЗОЮР. І. 48.
Напу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Напугаться, испугаться.
Понатруджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и натрудити, но во множествѣ.
Розбадьоритися, -рюся, -ришся, гл. Расхрабриться. Иноді скочить (дитина) розбадьорившись та пугою тебе й набє. Г. Барв. 311.
Смертно нар. Смертельно. Шла смертно. МВ. (О. 1862. І. 92).
Хамкотіти, -кочу, -тиш, гл. = гугнявити. Шейк.
Шахварня, -ні, ж. Буфетный шкафъ, чулань. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮТОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.