Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лютор

Лю́тор, -тра, м. Лютеранинъ. Пани лютори й кальвини, дознаючи собі напасти од католиків, наших підпірали. К. Хм. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТОР"
Заперцюва́ти, -цю́ю, -єш
Заріша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Окончательно рѣшать, рѣшить. Видно їм (панам) наші руки подобались, — зарішає сивоголовий дід. Мир. ХРВ. 57.
Мачкува́тися, -куюся, -єшся, гл. Карабкаться. Перекинулися з возами у яр та й мачкуються там; та поки вимачкувалися, я дамко від'їхав. Волч. у.
Міро́шничка, -ки, ж. Жена мельника.
Надзюбувати, -бую, -єш, сов. в. надзю́бати, -баю, -єш, гл. Наклевывать, наклевать.
Промочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Промочить. Подай, каже, пане Остапе, хоч води уста промочити. Рудч. Ск. І. 64. Гей, як заплачу, весь лист промочу. Чуб. V. 755. В ту хаточку і дощик не промоче. Мил. 218.
Пташенька, -ки, ж. Ум. отъ пташка.
Роздзяплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. роздзяпитися, -плюся, -пишся, гл. Раскрываться, раскрыться, разинуться.
Християночок, -чка, м. Ум. отъ християн.
Чірєний, -а, -е. = каламутний. Чірєна вода. Шух. І. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮТОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.