Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Ум. бурлаченько. бурлачок.
Відгодовувати, -вую, -єш, сов. в. відгодувати, -дую, -єш, гл. Откармливать, откормить.
Жа́лощі, -щей и -щів, ж. мн. 1) Скорбь, печаль. Прийми, матінко, віночок з ярої рути, з сердечок. — За жалощами не прийму, за слізоньками не бачу. Никла трава жалощами, гнулось древо з туги: дознавали наші предки тяжкої наруги. 2) Соболѣзнованіе, сожалѣніе. Тоді усі до Марусі: молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами.
Кайстровий, -а, -е. Кайстрові капелюхи.
Кварточка, -ки, ж. Ум. отъ кварта.
Ковбота, -ти, ж. Яма въ болотѣ, рѣкѣ. Cм. ковбаня.
Нутряк, -ка, м.
1) Нутреное сало.
2) Животное, у котораго шулята находятся внутри, а не въ мошонкѣ. Як болять зуби, то найди невиложеного жеребця — нутряка здохлого, одірви підкову, з ухналів скуй перстень та й носи.
Підбірати, -ра́ю, -єш, сов. в. підібрати, підберу, -ре́ш, гл. Подбирать, подобрать. Вона одною рукою миттю зірвала з пліч хустку, а другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу.
Поперев'язувати, -зую, -єш, гл. Перевязать (многихъ). Поперев'язувала старостів рушниками.
Цьопинка, -ки, ж. = цьопка. Ум. цьопиночка.
