Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люлина

Люли́на, -ни, ж. = люля, колиска. Е... е... люлино! Засни, мала дитино! Мил. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛИНА"
Бороття, -тя, с. Борьба. З бороття руки повибивав.
Відгадочка, -ки, ж. Ум. отъ відгада.
Відстрахати, -хаю, -єш, гл. Отпугнуть, отогнать страхомъ. Робусинський думав відстрахати, глянув з погордою і гукнув: «Зась, свинота!» Св. Л. 299.
Відчесати, -шу, -шеш, гл. Отрубить однимъ ударомъ. Головку Турну одчесать. Котл. Ен. IV. 67. Іван.... відчесав йому (змієві) голову. Чуб. Одчесав сокирою палець. Харьк.
Зсовувати, -вую, -єш, сов. в. всунути, -ну, -неш, гл. Сдвигать, сдвинуть. Давай зсовувать з себе пояс. ЗОЮР. І. 247.
Калі дати. Запачкать умышленно грязью во время купанья. Дѣти, шаля во время купанья, пачкаютъ другъ друга грязью, крича: «калі! калі».
Курделиця, -ці и курде́ля, -лі, ж. Сильно идущій снѣгъ. Конот. у. Желех.
Майо́р, -ра, м. Маіоръ. Ум. майорик.
Облак, -ка, м. 1) = оболок 1. Угор. 2) = оболок 2. Вилетів він трохи не під самі облаки. Грин. II. 12 — 13. Ум. облачок. Гол. III. 409. Сам сідаєт під облачок, меч сі кладе на столичок. Гол. I. 172.
Таранина, -ни, ж. Одна тарань. Зміев. у. Ум. тарани́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.