Бутин, -на, м.
1) Толстый стволъ дерева, очищенный отъ коры.
2) = бутина.
Гарнісінько нар. Очень хорошо, очень красиво. Господи, як гарнісінько та веселісінько було.
Ігла, -ли, ж.
1) = голка.
2) пт. = іговна.
Кулача, -чати, с. Кулачекъ. Ба-ба ... вимовляла невеличка дівчинка Оленка, простягаючи до Пріськи кулачата.
Ми́чка, -ки, ж. 1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. Баба сиділа дома, мички пряла. 2) Прядь волосъ, выбившаяся изъ подъ платка. Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. 3) Волосы у лошади надъ заднею частью копыта, щетка. Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками. 4) Раст. Naradus stricta L.
Обіймання, -ня, с. Обниманіе.
Поконати, -на́ю, -єш, гл.
1) Умереть, помереть. Дай Боже і покопать по правді. Бодай наші вороги покопали до ноги.
2) Побѣдить. Покопали козацьку волю.
Помагатися, гається, сов. в. помогти, -можеться, гл. безл.
1) Приносить, принести пользу, оказать дѣйствіе, сдѣлаться лучше (о здоровьѣ). Неначе й помылось.
2) Съ отрицаніемъ: не помогать, быть безполезнымъ, напраснымъ. Не просись, каже, не поможеться. От лаяла і плакала, та нічого не помоглось. Годі, каже, бабусю, плакати: не поможеться.
Хверт, -та, м. Названіе буквы ф. Хвертом по під боки взявся. а ну до хве́рта! Существовало обыкновеніе: когда кто-либо изъ дѣтей позволить себѣ въ присутствіи другихъ испустить вѣтры, на притолкѣ у дверей писалась мѣломъ буква ф (иногда и крестъ), провинившійся поднимался за уши и долженъ былъ цѣловать написанное. Это и называлось: тягти до хверта. Ум. хве́ртик. Cм. фертик.
Цвист, -ту, м. Одна пара нитей основы (у ткача).
