Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люсувати

Люсува́ти, -сую, -єш, гл. Шипѣть, кипѣть; гасить известь. На вапну налили води, то вона й люсує. Вапно люсувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮСУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮСУВАТИ"
Глуздити, -джу, -диш, гл. Бить, стегать. Берет довгу запруту і глуздит їх. Драг. 121.
Звалі́ння, -ня, с. = звал. Впиваються до зваління з ніг. Левиц. І. (Правда, 1868, 556).
Лебедій, -дя, -дє Лебяжій. А у днину припочину на лебедіх грудях. Федьк. III. 156.
Обточувати, -чую, -єш, сов. в. обточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Обтачивать, обточить. Токарь обточив ніжку. 2) Очистить на решетѣ. Обточи жито, бо з горошком. 3) = оточи́ти. Рейментарь вколо Луг обточив. Гол. І. 16.
Охрещати, -ща́ю, -єш, сов. в. охрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Крестить, окрестить. Що Іван Хреститель воду охрещав. Грин. III. 5. Та ввечері охрестили і Марком назвали. Шевч.
Підсікатися, -ка́юся, -єшся, сов. в. підсіктися, -січуся, -че́шся, гл. О лошади: сбивать, сбить копыто или поранить ногу.
Полоскання, -ня, с. 1) Полосканіе. 2) Плесканье въ водѣ.
Роспоряжати, -ся, гл. = роспоряджати, -ся.
Фільварок, -рку, м. Ферма, загородный домъ. Тепер би нам наперти.... на панські замки, на двори й фільварки. К. ЦН. 210.
Циганиха, -хи, ж. Жена цыгана. Поховав піп циганиху. Рудч. Св. І. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮСУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.