Вилиці, -ць, ж. мн. 1) = вила 2. Также какъ часть мотовила. 2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. 3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. 4) Часть цѣпа. Cм. вуголов. 5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. 6) Затылокъ рыбы.
Вішальниця, -ці, ж. Висѣлица.
Волівня, -ні, ж. соб. Воды, быки. Та й багато волівні нагнали на ярмарок.
Ганус, -су, м. Анисъ.
Забобо́нний, -а, -е. Суевѣрный. Блукав би й я в химерах забобонних.
Ковалиха, -хи, ж. Жена кузнеца. Аби коваль та ковалиха, — а того буде лиха.
Обертнем нар. = обертом. Усе пішло обертнем. Все закружилось, пошло кругомъ.
Поглибшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться глубже.
Славетник, -ка, м.
1) Славный, прославленный человѣкъ. Чому славетникам, тим шейхам, тим емирам так, як йому, Бог жизні не являвся?
2) Въ прежнее время: мѣщанинъ. Нема її в славетників-міщан. Наші крамарі-славетники.
Умалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. умалитися, -люся, -лишся, гл. Умаляться, умалиться, уменьшаться, уменьшиться. Умалилося щирих серед людської громади. Хоч і вмилиться подать, та не дуже.
