Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люсувати

Люсува́ти, -сую, -єш, гл. Шипѣть, кипѣть; гасить известь. На вапну налили води, то вона й люсує. Вапно люсувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮСУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮСУВАТИ"
Арха́нгольський, -а, -е. Архангельскій.
Бровище, -ща, с. ув. отъ брова. Левиц. І. 441.
Відлюбити, -блю, -биш, гл. Отбить у кого-либо милаго, милую. Уже ж моя дівчина да й одлюблена. Н. п.
Кальність, -ности, ж. Грязь, нечистота.
Мо́рскатися, -каюся, -єшся, гл. Шататься, слоняться. Старий уже встав та по двору морскається. Зміев. у.
Обкаляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Испачкать, опачкать. 2) Опачкать испражненіями.
Поема, -ми, ж. Поэма. Шевч. 214. Ум. пое́мка. Желех.
Росхапувати, -пую, -єш, сов. в. росхапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Расхватывать, расхватать. Товариство миттю випило воду і росхапало сухарі. Стор. МПр. 113.
Торбоноша, -ші, ж. Носящій торбу.
Урода, -ди, ж. Вообще физическія качества, въ частности: красота, миловидность. Погинули депутати шляхецької вроди. Н. п. Ой гляну я в чисту воду та на свою вроду, — аж-но моя врода на личеньку красна. Мет. 65. Моя врода, як повная рожа: і на личеньку рум'яненька, і на стану гожа. Макс. Співають у пісні, що нема найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. К. (ЗОЮР. II. 199). Хорошая дружина на вроду. КС. 1883. II. 400. Ум. уро́донька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮСУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.