Виклюнути, -ну, -неш, гл. = виклювати.
Викрутень, -тня, м.
1) Извилина. Мо' в їх земля при купі, а в нас викрутні.
2) Плутня. Викрутнями перебувається.
3) Изворотливый человѣкъ. Бач, який викрутень.
Віддаровувати, -вую, -єш, сов. в. віддарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Отдаривать, отдарить.
Го́рщик, -ка, м. мн. ч. го́рщики. Горшокъ. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в повненькому горщику. Ум. Го́рщичок, горщеня́, горщеня́точко.
Зазі́мкуватий, -а, -е. Который зимой тощаете; болѣетъ, а весной поправляется. Зазімкуватий віл. Мо' я ще довго проживу, мо' я така зазімкувата.
Квас, -су, м.
1) Кислота.
2) Квасъ. Знайте нас: ми кислиці, із нас квас.
3) Закваска. Остерегайтесь квасу фарисейського.
4) Также квас шевський. Квасъ для выдѣлки кожъ. Ум. квасо́к.
Повидати, -даю, -єш, гл. Повидать. Виведи нас з хати на двір погуляти, світа повидати. Ой почувайте і повидайте, що на Вкраїні постало.
Професорство, -ва, с. Профессорство.
Роїтися, -роюся, -їшся, гл.
1) Роиться. Сідайте, щоб рої роїлись.
2) — в голові. Вспомниться. Усього то не згадаєш... а так перекину, що роїться в голові з крамаревого оповідання. Йому в голові і буде все роїтись, що.... вона йому не рівня.
Товстий, -а, -е. 1) Толстый. Дочка товста. Живіт товстий, а лоб пустий. Деревце те не товстеє. Сорочка товста. 2) Грубый, низкій (о голосѣ). А змія приходить до бережка та вп'ять кличе товстим голосом. 3) Крѣпкій (о снѣ). Не хоче нічого робить, тільки все гуля та спить товстим сном. 4) О зимѣ: снѣжная, съ глубокими снѣгами. Зіма тоді саме була товста та люта. 5) Жирный. Товстий сир. Ум. товстенький, товстесенький.
