Відрізувати, -зую, -єш, сов. в. відрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзывать, отрѣзать. Я з Степанидою йому дві сорочки відрізали. Поли одрізуй та плечі латай. Як різцем одрізало. як одрізано. Нѣтъ какъ нѣтъ. То було що дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано. 2) Только сов. в. Рѣзко отвѣтить, рѣзко отказать. Возному так одрізала, що мусить одчепиться.
Вуспятки, -ток мн = успятки.
Доплести́ Cм. доплітати.
Жахни́й, -а́, -е́. Страшный. Ум. жахне́нький.
Кабіж, -жу, м. = шкода 1. Він став і стереже, щоб іще кабіжу не наробили.
Казанок, -нка, казаночок, -чка, казанчик, -ка, м. Ум. отъ казан.
Каракуватий, -а, -е. Суковатый, съ наростами (о деревѣ)
Колотуша, -ші, ж. = колотуха 2. Ум. колотушка.
Обробляти, -бля́ю, -єш, сов. в. оброби́ти, -блю́, -биш, гл. Обрабатывать, обработать, отдѣлывать, отдѣлать.
Штахети, -хет, ж. Рѣшетка, рѣшетчатая ограда. Перед двором великий пляц, штахетами обгороджений. Кватиря Серединських стояла серед саду, що був одгороджений од княжого тільки невеличкими зелено помальованими штахетами. Ум. штахетки. Перекинувсь півником, таким червоненьким, та й сів на штахетках перед замками.
