Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нирка

Нирка, -ки, ж. Почка (у животнаго и человѣка).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 564.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НИРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НИРКА"
Бірувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Вх. Лем. 392.
Відшкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Отойти прихрамывая.
Гарнець, -нця, м. 1) = гарець. Наварила гарнець бобу. Чуб. V. 1140. 2) Мѣра жидкости. Взяли собі гарнець меду, та й на дощі сіли. Чуб. V. 1016.
Грундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. = Ґру́ндзувати.
Затверді́лий, -а, -е. Загрубѣлый, затвердѣвшій. Серце бо їх затверділе. Єв. Мр. VI. 52.
Надде́рти Cм. наддирати.
Підтакати, -ка́ю, -єш, гл. Поддакивать.
Ранець, -нця, м. Ранець. Ой заплачеш, моя мила, заплачені, як мене молодого в ранці забачиш. Чуб. V. 993.
Скверний, -а, -е. Скверный. Скверний гаде. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НИРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.