Вирячувати, -чую, -єш, сов. в. вирячити, -чу, -чиш, гл. — очі. Вытаращивать, вытаращить глаза. Яким знов вирячив очі на свою жінку.
Гружа́вина, -ни, ж. Топкое місто, трясина.
До-Шми́ги нар. Кстати, къ дѣлу, умѣстно (употребляется преимущественно съ отрицаніемъ). Тут щось не до-шми́ги. Здѣсь что то да не такъ.
Зґля́ґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Створожиться. Зґляґалось молоко.
Обваритися, -ся. Cм. обварювати, -ся.
Перецарювати, -рюю, -єш, гл. Окончить царствовать, господствовать.
Поляпати, -паю, -єш, гл. Похлопать; пошлепать.
Пошпарити, -рю, -риш, гл. Обварить кипяткомъ (во множествѣ).
Рескаль, -ля, м. = рискаль. Як сотворив Бог Адама, то дав йому рескаль: копай, каже, землю та й користуйся.
Слухнянство, слух'янство, с. Послушаніе.
