Ваторопка, -ки, ж. Затрудненіе. Ваторопка через те була мірщикові, що того земля туди йде, а того туди.
Гайнувати, -ную, -єш, гл. Небречь, растрачивать, мотать. Ти ж і сам колись був таким, як ми, дукою. Хто тобі, пеському синові, звелів гайнувати батьківщину. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Заробить гроші, та й гайнує їми, — нічого не зостається в його. 2) Кутить, гулять. А кум з кумою в корчмі гайнує. 3) Производить безпорядокъ. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, — аж усе піде жужмом.
Дощи́ще, -ща, м. Ув. отъ дощ.
Жа́льно нар. = жаль. Мені городини жальніш, як твого сала. Сина жаль, а дочки ще жальніше.
Забильня́к, -ка́, м. 1) Лишній волъ у чумаковъ. 2) Лишній человѣкъ.
Заду́шний, -а, -е. 1) О воздухѣ: спертый. 2) Заупокойный, поминальный. — день. День всеобщаго поминовенія, родительская суббота.
Захво́йдаха, -хи, об. Неряха, постоянно забрызганный грязью, запачканный. Де цс ти так зателіпалася, як свиня закалюжена? От захвойдаха!
Кішка, -ки, ж.
1) Кошка.
2) Небольшой якорь. І.
3) сіра кішка. Родъ дѣтской игры.
Кременистий, -а, -е. Кремнистый. Усе порожевіло: кременисті шпилі, грукучий Дніпро.
Татарчук, -ка, м.
1) Молодой татаринъ.
2) Татарскій потомокъ.
