Ворик, -ка, м. Ум. отъ вір 3. Жеребчикъ.
Ґрульо́вина, -ни, ж. = Ґрулянка.
Забавля́тися, -ля́юся, -єшся, с. в. заба́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Забавляться, забавиться, развлекаться, развлечься. Прийде нічка осінняя, — ні з ким забавлятись. 2) Замедляться, замедлиться, задерживаться, задержаться, замедлить. Прощай, милий мій синочку, да не забавляйся, за чотирі неділоньки додому вертайся. Пусти, мати, погуляти, я не забавлюся, — тільки хлопців потуманю і назад вернуся. Воно ще не світа, але день не забавиться.
Завійтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Зазнаться, будучи війтом.
Здовольни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Удовлетворить, удовольствовать. Розуму, — чув не раз я од учених, — ніяк не можна здовольнить. Нічого Бот гнівити, — усім Бог здовольнив.
Намага́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. намогтися, -можуся, -жешся, гл. Домогаться, домочься чего-либо; добиваться, добиться; просить усиленно, допроситься; стремиться къ чему-либо. Як наможуться, до мусиш. Ви всі проти мене... намоглися ззісти, — ну й їжте! Хлопець намагається у город їхати.
Одержування, -ня, с.
1) Полученіе.
2) Владѣніе чѣмъ, обладаніе.
Підрубити, -блю́, -биш, гл. Подрубить, сдѣлать рубецъ. Вона шила, не дошила, тілько підрубила.
Тернок, -нку, м. Ум. отъ терен.
Швидкувати, -ку́ю, -єш, гл. Спѣшить.
