Барда, -ди, ж.
1) Краюха хлѣба.
2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Казала йому хату ставити без барди і сокири. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука.
Варко нар.
1) Жарко (о погодѣ).
2) Вѣроятно, правдоподобно.
3) = варівко 1.
Геркотня, -ні, ж. = ґерґотання. І завелась на ставь геркотня.
Дубня́к, -ка́, м. Дубовый лѣсъ. Роскинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. Ум. дубнячо́к. Йшла баба дубнячком.
Кишковий, -а, -е. Кишечный; сдѣланный изъ кишекъ. Кишкова струна.
Лю́тень, -ня, м. = лютий 2. Місяць лютень питає, чи обутий. Лютень казав: як би я в батькових літах — бику третяку ро́ги вирвав би.
Росторопша, -ші, ж. Раст. a) Silybum Marianum. б) Echinops sphaerocephalus L. Cм. ростропша. Третя лихи зве і провадить зілля: росторопшу, то хвилівник, то друге безділля.
Ростручати, -ча́ю, -єш и ростручувати, -чую, -єш, сов. в. рострутити, -чу, -тиш, гл. Расталкивать, растолкать, раздавливать, раздавить. Не пий горілочки рано в неділеньку та не грай конем улицею, не ростручай малих дітей, та не зневажай старих людей.
Рябіти, -бію, -єш, гл. Пестрѣть.
Самограй, -граю и самогрій, -рію, ж. Шуточно: самоваръ.
