Вибачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вибачити, -чу, -чиш, гл. Извинять, извинить. Подорожньому і Бог вибачає. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. вибачайте на сім слові. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать.
Зди́міти, -мію, -єш, гл. Обратиться въ дымъ, разсѣяться какъ дымъ. Пропав, як здимів.
Переполювати, -люю, -єш, сов. в. переполо́ти, -лю́, -леш, гл. Перепалывать, переполоть наново.
Перетинок, -нку, м. Небольшой поперечный плетень. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що-вечоринки.
Пооскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набить себѣ оскомину.
Продзвонити, -ню́, -ниш, гл. Прозвонить. Гарбузом продзвонила, редькою прокадила, отут лежи, вражий сину, в ямі.
Просмалити, -лю́, -лиш, гл. Прожечь (матерію, шерсть, волосы) Я у грубі запалив, собі штани просмалив.
Пушка, -ки, ж.
1) Жестяная или деревянная банка. Пушка на цукор.
2) = гармата.
3) Ружье.
4) = пучка 1. Ум. пушечка. Подаруйте мені оцю пушечку на голки та на нитки.
Розчавушити, -шу, -шиш, гл. = розчавити. Розчавушили хліб.
Улупити, -плю, -пиш, гл.
1) Отколоть. отковырнуть, отлупить. Мій кінь сивенький на камінь не ступить, каменя не влупить. Серця б улупила та матінку купила.
2) Ударить А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. Ще будем по закону судити, що тобі в спину влупити. А як влупить чортяку грім, заб'є його.
3) Побѣжать быстро. Як повернеться назад та як улупе до ями.
