Зносити 2, -шу́, -сиш, гл. Износить. І в жупанах не ходила, доброї свити не зносила. Вона тії сережечки про буддень зносила. Без роскоші, без любови зношу свої чорні брови.
Ли́са, -си, ж. = лисиця. Несе мене лиса за кленові ліса. Ум. лиска, ли́сочка.
Мик! меж., выражающее быстрое движеніе. Обступлять удвох барана, а він мик! та й утік.
Пайматуся, -сі, ж. ласк. отъ пайматка. Такої б ради, пай матусю, ми і згадати не могли.
Перевіз, -возу, м.
1) Перевозъ, перевозка. За морем вовк три гроші та руб перевозу.
2) Переправа. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. — держати. Перевозить черезъ рѣку. Дівка Ориночка перевіз держала.
3) Родъ игры: бросаніе камешковъ такъ, чтобы они скакали рикошетомъ по водѣ.
Поприпалювати, -люю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Хабина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Вітронько дує, вітронько дує, хабиною колише. Ум. хаби́нка.
Чабанів, -нова, -ве Принадлежав пастуху овецъ.
Чемсати, -шу́, -шеш, гл. Лупить (кору). Cм. чимсати.
Шполик, -ка, м. Ковшъ деревянный для отливанія воды изъ лодки (на Днѣпрѣ).
