Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нерість

Нерість, -рости, ж. Все земное (кромѣ воды), что не растетъ и что не создано искусственно: земля, камни, металлы, т. е. вообще минералы. Водиця Іорданниця, очищаєш каміння, креміння і всякую нерість. Cм. нерость.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 557.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕРІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕРІСТЬ"
Визволка, -ки, ж. Выручка. І на визволку нема і дітей прохарчити. Кіевск. у.
Дола́джувати, -джую, -єш, сов. в. дола́дити, -джу, -диш, гл. = долагоджувати.
Жальчли́вий, -а, -е. = жалісливий. Жальчливий народ ці жінки: уже п'ятнадцять год, як умер (козак), а вони й досі оплакують. Куб. обл.
Жупани́ченько, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Змикатися, -каюся, -єшся, сов. в. зімкну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сводить, свести судорогой. Як підняв руку, так вона і зомкнулась, так і заклякла. Эварн. Запор. І. 14.
Каракуватий, -а, -е. Суковатый, съ наростами (о деревѣ) Черк. у.
Короставий, -а, -е. 1) Чесоточный. 2) Шероховатый (о твердой поверхности). Шух. І. 284.
Неякийсь мѣст. Какой-нибудь. Стала трястись, думала спастись неякимсь порядком. КС. 1882. IV. 170.
Роспікати, -ка́ю, -єш, сов. в. роспекти́, -печу, -чеш, гл. 1) Распекать, распечь, раскаливать, раскалить. Левиц. Пов. 157. Чуб. 2) Раздражать, раздражать. У нас... дуже роспікають людей.... Там, чуєш, прикащик побив чоловіка. О. 1862. ІІ. 74.
Узимки, -ків, м. Первые дни зимняго времени.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕРІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.